Організація їдальні: договір, КВЕД та податкові нюанси ФОП

Щоб уникнути оподаткування вартості харчування працівників (ПДФО, військового збору та відображення у додатку 4ДФ), підприємству необхідно правильно обрати модель організації такого харчування.

Без податкових наслідків може застосовуватися модель, за якої укладається договір на послуги організації харчування (кейтеринг), а не на придбання чи компенсацію вартості обідів. При цьому обов’язковими умовами є відсутність персоніфікації: не ведеться облік споживання по кожному працівнику, харчування організоване за принципом «шведського столу» або вільного доступу, і неможливо визначити, хто саме та на яку суму спожив продукцію.

За такої моделі, відповідно до позиції Державна податкова служба України, відсутній персоніфікований дохід фізичної особи, а отже:

• не виникає об’єкта оподаткування ПДФО і військовим збором;
• не потрібно відображати такі суми у додатку 4ДФ.

Водночас, якщо харчування організовано інакше — наприклад, підприємство закуповує порційні обіди, веде облік їх отримання або може ідентифікувати, хто саме отримав харчування — така вигода визнається додатковим благом відповідно до пп. 164.2.17 ПКУ. У цьому випадку виникає обов’язок утримання ПДФО та військового збору і відображення доходу у 4ДФ.

Отже, обидва підходи є правомірними, але мають різні податкові наслідки: персоніфіковане харчування призводить до оподаткування, тоді як організація харчування як послуги без персоніфікації дозволяє уникнути виникнення оподатковуваного доходу.

Для ФОП доцільно використовувати КВЕДи у сфері громадського харчування, зокрема 56.29 (постачання інших готових страв / кейтеринг), 56.10 або 56.21. https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=27610

Раді допомогти, звертайтесь ще!