Чи потрібна верифікація замовників для різних видів діяльності

Вважаю, що ФОП-СПФМ застосовує фінмоніторинг не до всіх клієнтів, а лише до тих ділових відносин, у межах яких він надає послуги, визначені ст. 6 Закону №361-IX, з урахуванням ризик-орієнтованого підходу.

Статус суб’єкта первинного фінансового моніторингу (СПФМ) визначається не кодами КВЕД, а фактичним характером наданих послуг. Відповідно до ст. 6 Закону України №361-IX https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/361-20#n3, до СПФМ належать, зокрема, особи, які надають послуги у сфері бухгалтерського обліку, аудиту та податкового консультування.

Отже, якщо ФОП надає такі послуги, він виступає як СПФМ саме в межах відповідних ділових відносин, незалежно від зареєстрованих КВЕДів.

Водночас діяльність у сфері ІТ (зокрема КВЕД 62.09) сама по собі не підпадає під дію Закону №361-IX. Тому у межах ділових відносин, де ФОП надає виключно ІТ-послуги і такі послуги не мають ознак бухгалтерського обліку чи податкового консультування, обов’язки СПФМ не виникають.

Згідно з вимогами підзаконних актів Мінфіну, зокрема наказу №465 з урахуванням змін, внесених наказами №258 та №1071, належна перевірка клієнта (ідентифікація, верифікація, оцінка ризику) здійснюється під час встановлення ділових відносин, що підпадають під фінансовий моніторинг, і до проведення першої фінансової операції в їх межах.

Ці акти закріплюють ризик-орієнтований підхід, відповідно до якого обсяг заходів фінмоніторингу залежить від рівня ризику клієнта та характеру ділових відносин, а також підтверджують, що фінмоніторинг застосовується саме до конкретних ділових відносин, а не до всієї діяльності суб’єкта в цілому.

Таким чином, законодавство не вимагає формального поділу клієнтів за КВЕДами, однак вимагає розмежування ділових відносин за їх змістом.

Раді допомогти, звертайтесь ще!