Списання дебіторської та кредиторської заборгованості: бухгалтерські нюанси

Так, списання заборгованості після спливу строку позовної давності є обов’язковим: дебіторська — у витрати, кредиторська — у дохід, із відповідними ПДВ-наслідками.

Безнадійна дебіторська заборгованість підлягає списанню у періоді її визнання такою відповідно до п. 11 НП(С)БО 10 «Дебіторська заборгованість» https://zakon.rada.gov.ua/go/z0725-99. Якщо резерв сумнівних боргів створювався — списання проводиться за його рахунок, якщо ні (що характерно для авансів) — витрати визнаються безпосередньо.

Якщо дебіторська заборнованість - це товарна заборгованість постачальника: перерахування авансу без отримання товарів/послуг означає, що такі суми не були використані в господарській діяльності, тому при списанні необхідно нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ за п. 198.5 Податкового кодексу України https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text. Нарахування здійснюється шляхом складання зведеної податкової накладної.

Проведення:
списання дебіторської заборгованості — Дт 944 Кт 371
нарахування ПДВ — Дт 944 (949) Кт 641/ПДВ

У податку на прибуток така операція впливає на фінансовий результат, а для платників, які застосовують податкові різниці, коригування здійснюється згідно з п. 139.2 ПКУ.

Якщо ж дебіторскьа заборгованість відноситься до покупця, тобто товар було відвантажено , але оплати не надійшло, податкове зобов'язання не коригується.

Щодо кредиторської заборгованості, якщо зобов’язання не підлягає погашенню після спливу строку позовної давності, воно визнається доходом відповідно до п. 5 НП(С)БО 11 «Зобов’язання» https://zakon.rada.gov.ua/go/z0085-00.

Проведення:
списання кредиторської заборгованості — Дт 631 (685) Кт 717

Якщо це кредиторська заборгованість перед постачальником: якщо товари були отримані, але не оплачені, після спливу строку позовної давності вони фактично вважаються безоплатно отриманими, тому необхідно нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ за п. 198.5 ПКУ.

Проведення:
нарахування ПДВ — Дт 949 Кт 641/ПДВ

Сума списаної кредиторської заборгованості включається до доходу і збільшує фінансовий результат, при цьому окремих податкових різниць для такої операції ПКУ не встановлює.

Якщо це кредиторська заборгованість (товарна) перед покупцем - тоді податкове зобов'язання з ПДВ не коригується.

Оформлення списання передбачає проведення інвентаризації розрахунків, оформлення акта, протоколу комісії та наказу керівника відповідно до п. 7.4 розд. III Положення про інвентаризацію активів та зобов’язань №879 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1365-14.

Загальний строк позовної давності становить 3 роки (ст. 257 Цивільного кодексу України https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3863).

Врахуйте зупинення термінів на час каратниу та військового стану, з 02.04.2020 по 03.09.2025 включно, тобто по заборгованості, яка виникла раніше ніж 02.04.2020, терміни відновилися лише 4 вересня 2025 року. Оже, слід перевірити, яка заборгованість дійсно є безнадійною через сплив термінів, а яка ні. Однак, якщо підприємство не коригує податкових різниць, воно може сисати дебіторську заборгованість за ПСБО 10 через те, що є впевненість у її неповерненні - навтіь і раніше ніж спливе офіційний термін безнадійності. Водночас, списувати у дохід кредиторську заборгованість до спливу терміну давності не рекомендується ані малодохідним, ані викодохідіним підприємствам, оскільки передчасне визнання доходу по ній не позбавляє податкову можливості і права нарахувати дохід в майбутньому, коли дійсно настане термін давності.

Несписання заборгованості, по якій дійнсо вже сплинув термін давності, тобто є безумовні підстави для списання, призводить до викривлення фінансової звітності, оскільки актив або зобов’язання фактично вже не існує. Крім того, контролюючий орган під час перевірки може самостійно включити кредиторську заборгованість до доходу з донарахуванням податку на прибуток, штрафу та пені, а також застосувати штрафи за ненарахування податкових зобов’язань з ПДВ відповідно до вимог п. 198.5 ПКУ.

Раді допомогти, звертайтесь ще!