Виправлення помилок у розрахунках курсових різниць для ТОВ

Щоб не викривляти податковий облік у поточному періоді, у вашій ситуації доцільно виправити помилку через рахунок 44 як технічний варіант, хоча формально НП(С)БО 6 цього не вимагає.

У вашому кейсі є специфічна ситуація: помилка не змінила фінансовий результат, але призвела до завищення доходів і витрат у минулому періоді.

З точки зору, відповідно до п. 4 НП(С)БО 6 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0392-99#o13, рахунок 44 застосовується лише тоді, коли помилка вплинула на нерозподілений прибуток. У вашому випадку чистий фінрезультат = 0, тому класично це помилка без впливу на фінрезультат, і стандарт підштовхує до виправлення через «червоне сторно».

Але тут виникає практичний податковий нюанс: якщо зробити сторно у поточному періоді, то зменшаться доходи і витрати вже поточного року; це вплине на фінрезультат поточного періоду.

Тобто виникає податковий перекіс не в тому періоді, де була помилка.

Саме тому в таких ситуаціях на практиці застосовують альтернативний підхід: виправлення через рахунок 44, навіть якщо чистого впливу немає.

Суть підходу: ми «повертаємо» помилкові доходи і витрати у минулий період; не зачіпаємо поточний фінрезультат та не створюємо податкових наслідків у поточному періоді.

У підсумку: сальдо 44 не змінюється (0 ефект), але виправлення «локалізується» у минулому періоді.

Такий підхід прямо не прописаний у НП(С)БО 6, але він логічно випливає з п. 4 НП(С)БО 6 (виправлення через 44 для минулих періодів); принципу достовірності звітності (п. 3 НП(С)БО 1).

Щодо перевірки: донарахування податку не буде (фінрезультат не змінено), але без виправлення можливі питання щодо завищених доходів/витрат; при виправленні через 44 ризики мінімізуються, оскільки не спотворюється поточна декларація. Хоча формально помилка не вплинула на фінансовий результат і, відповідно, не повинна призводити до донарахування податку на прибуток, на практиці під час перевірок можливий інший підхід контролюючих органів.

Зокрема, податківці можуть не приділити увагу завищеним доходам, але детально перевіряти витрати і, у разі відсутності належного підтвердження або економічної суті, виключити їх зі складу витрат. У такому випадку виникає перекіс: доходи залишаються, а витрати знімаються, що призводить до штучного збільшення фінансового результату та донарахування податку.

Щодо податкової звітності: якщо сума несуттєва - можна не уточнювати декларацію; якщо суттєва - бажано подати уточнюючу фінзвітність (п. 5 НП(С)БО 6) і, за декларацію про прибуток.

У разі подання платником податку уточнюючої декларації з податку на прибуток, перебіг строку давності для проведення податкової перевірки починається заново - з дати подання такої уточнюючої декларації. Це означає, що контролюючий орган отримує право перевіряти відповідний період протягом нового строку, встановленого ст. 102 ПКУ (1095 днів), який обчислюється саме з моменту подання уточнення.

Раді допомогти, звертайтесь ще!