Податкові наслідки використання автомобіля для особистих і господарських цілей

Якщо директор використовує службовий автомобіль у власних цілях (у тому числі у вихідні), це розглядається як додаткове благо з оподаткуванням ПДФО та військовим збором, а витрати, що не пов’язані з господарською діяльністю, можуть вимагати нарахування компенсуючих ПДВ-зобов’язань.

Автомобіль, придбаний підприємством, є його активом і використовується у господарській діяльності. Відповідно до п. 4 НП(С)БО 7 «Основні засоби» https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0288-00#Text основні засоби — це матеріальні активи, які використовуються підприємством у процесі діяльності протягом строку більше одного року. У бухгалтерському обліку автомобіль обліковується на рахунку 10 «Основні засоби» (зазвичай субрахунок 105 «Транспортні засоби») відповідно до Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку №291 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0893-99.

Якщо поїздки здійснюються для господарських потреб підприємства (зустрічі з контрагентами, поїздки до банку, перевезення документів тощо) і це підтверджено первинними документами, витрати на пальне, ремонт, обслуговування та амортизацію визнаються витратами підприємства у загальному порядку. Відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/996-14#Text господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку на підставі первинних документів. Тому підприємство повинно мати документи, які підтверджують службовий характер поїздок (маршрутні листи, накази, завдання тощо).

Інша ситуація виникає, коли автомобіль використовується директором для особистих потреб (наприклад, поїздки у вихідні або у власних цілях). У такому випадку вартість використання майна підприємства в особистих цілях вважається доходом працівника у вигляді додаткового блага. Відповідно до пп. «е» пп. 164.2.17 Податкового кодексу України https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text до оподатковуваного доходу фізичної особи включається вартість безоплатно отриманих товарів, робіт або послуг. Такий дохід оподатковується податком на доходи фізичних осіб за ставкою 18 % відповідно до ст. 167 ПКУ. Якщо дохід надається у негрошовій формі, база оподаткування визначається із застосуванням «натурального» коефіцієнта згідно з п. 164.5 Податкового кодексу.

Крім того, на суму такого доходу нараховується військовий збір за ставкою 5 % відповідно до підрозд. 10 розд. ХХ Податкового кодексу України. Якщо вартість використання автомобіля розглядається як виплата працівнику в межах трудових відносин, вона може включатися до бази нарахування єдиного внеску.

З точки зору ПДВ, якщо пальне або інші витрати, за якими був сформований податковий кредит, використовуються не у господарській діяльності підприємства (наприклад, для особистих поїздок директора), підприємство повинно нарахувати компенсуючі податкові зобов’язання відповідно до п. 198.5 Податкового кодексу України.

Щоб правильно організувати облік використання автомобіля, підприємству доцільно оформити внутрішній наказ про порядок використання службового транспорту, закріпити автомобіль за конкретною особою та встановити порядок обліку поїздок і витрат пального. Для підтвердження службових поїздок ведуться маршрутні або подорожні листи довільної форми, де зазначаються дата поїздки, маршрут, показники спідометра та мета поїздки.

Якщо підприємство хоче уникнути виникнення додаткового блага, можливим варіантом є відшкодування директором вартості використання автомобіля у власних цілях (наприклад, вартості пального). У такому разі використання автомобіля не вважатиметься безоплатним наданням послуг і відповідно не виникатиме оподатковуваний дохід.

Раді допомогти, звертайтесь ще!