Оподаткування компенсації проїзду працівника у закордонне відрядження

Так, ПДФО та ВЗ слід утримати.

За Інструкцією № 59 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0218-98#n12 службовим відрядженням вважається поїздка працівника за розпорядженням керівника на певний строк до іншого населеного пункту для виконання службового доручення поза місцем його постійної роботи (за наявності документів, що підтверджують зв'язок службового відрядження з основною діяльністю підприємства).

Відповідно до ст.121 КЗпП https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08/ed20260101#n719 працівникам, які направляються у відрядження, виплачуються: добові за час перебування у відрядженні, вартість проїзду до місця призначення і назад та витрати по найму жилого приміщення в порядку і розмірах, встановлюваних законодавством.

У разі направлення у службове відрядження працівника, який виконує роботу дистанційно (стаття 60-2), у тому числі при його відрядженні до місцезнаходження роботодавця, пункт відправлення працівника у відрядження та пункт, до якого працівник повертається з відрядження, встановлюються роботодавцем за погодженням із працівником під час узгодження маршруту поїздки та зазначаються у наказі (розпорядженні) про відрядження.

Тобто норми КЗпП дозволяють визначати пункт відправлення у відрядження для дистанційних працівників. Для всіх інших працівників відрядження має починатися з місяця постійної роботи.

Можна, звісно, в наказі на відрядження визначити пункт вибуття Житомир. Але ризик донарахування податків в цьому випадку великий.

Раді допомогти, звертайтесь ще!