Як списати неповернуту фінансову допомогу юридичній особі
Загальний строк позовної давності становить 3 роки (ст. 257 ЦКУ). Перебіг строку починається з дня, наступного за днем, коли зобов’язання мало бути виконано (тобто з дати, коли ПФД повинна була бути повернута за договором).
Водночас строки позовної давності були зупинені на період воєнного стану до 03.09.2025 р., а їх перебіг відновлюється з 04.09.2025 р. Це означає, що період воєнного стану не зараховується до трирічного строку. Тому фактична дата спливу позовної давності залежить від конкретної дати повернення ПФД, визначеної договором, та обчислюється з урахуванням зупинення строків. Лише після спливу повних 3 років (без урахування періоду зупинення) можна буде говорити про списання заборгованості як безнадійної через сплив строку позовної давності.
Однак у випадку, якщо ПФД була надана засновником, механізм списання через сплив строку позовної давності на практиці часто не спрацьовує. Формально схема стандартна, але між підприємством і засновником існує постійний корпоративний зв’язок; будь-яке письмове підтвердження боргу (лист, акт звірки, рішення зборів тощо) може розцінюватися як визнання боргу; відповідно до ст. 264 ЦКУ https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1456, визнання боргу перериває строк позовної давності, після чого він починає відлік заново; при регулярному спілкуванні із засновником строк може фактично «оновлюватися» і знову відтерміновуватися. Тобто три роки можуть постійно переноситися, і реального моменту для списання «по давності» може так і не настати.
Тому у випадку із засновником доцільніше оформити припинення зобов’язання документально. Одним із варіантів є прийняття засновниками ТОВ (фізичними особами) рішення про зарахування заборгованості за поворотною фінансовою допомогою до складу додаткового капіталу товариства (якщо це передбачено статутом). Відповідно до ст. 12 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2275-19#n59, товариство може формувати додатковий капітал без зміни розміру статутного капіталу. Право вимоги засновника до ТОВ (заборгованість за ПФД) є майновим правом і може бути внесене як вклад до додаткового капіталу.
Документально необхідно оформити рішення (протокол) загальних зборів учасників із визначенням суми внеску та зазначенням, що право вимоги за ПФД вноситься до додаткового капіталу без зміни статутного капіталу, а також акт приймання-передачі майнових прав. Державна реєстрація змін не потрібна, якщо статутний капітал не змінюється.
Альтернативним варіантом є укладення додаткової угоди про прощення боргу засновником, після чого заборгованість списується з відображенням доходу без збільшення додаткового капіталу. У цьому випадку обов’язково оформлюється відповідне рішення засновника як підтвердження відмови від права вимоги.
Раді допомогти, звертайтесь ще!
Відповідь від 15 хвилин!
Підключіть сервіс «Особистий консультант» та отримайте рішення всіх ваших робочих завдань від найкращих експертів-практиків країни.
Зразок заповнення декларації для ФОП на загальній системі
Можна зразок заповнення декларації про майновий стан і доходів для …
Чи може ФОП на 2 групі продавати ювелірні вироби
Помилка у звіті 4ДФ після смерті працівника: що робити
Зміна курсу: як оформити РК та податкову накладну
Чи може податкова зняти ПДВ через неправильне зазначення отримувача
Штраф за доплату військового збору: що потрібно знати ФОП
ФОП 2 групи: можливість доставки товарів харчування і КВЕДи
Різниця між податковою адресою та місцем діяльності: наслідки та дії
Як встановити ліміт готівки та здавати її в банк
Запит на зразок оформлення запису в трудовій книжці
Мені надаввали відповідь на моє запитання щодо оформлення запису в трудовій …
Пільги для ФОП 2 групи учасників УБД щодо податків
Максимальна кількість годин роботи бухгалтера за законом у добу
Питання сплати ЄСВ ФОП із нульовим доходом та страхового стажу
Чи потрібно включати залишок кредиту в дохід ФОП
Чи відповідає зарплата вимогам за умови відпустки
Що …


