Нарахування доходу від акцій: звітність ПДФО та військового збору

У ситуації, яку ви описали, проглядається методологічна суперечність — якщо акції надані напряму материнською (напевно, іноземною) материнською компанією, українська «дочка» не є джерелом доходу і формально не виступає податковим агентом.

Відповідно до пп. 163.1.3 п. 163.1 ст. 163 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI об’єктом оподаткування резидента є, зокрема, іноземні доходи. Якщо директор отримав акції безпосередньо від іноземної компанії, яка не є податковим агентом в Україні, такий дохід підлягає самостійному декларуванню фізичною особою згідно з пп. 168.2.1 ПКУ та ст. 179 ПКУ. У цьому випадку саме директор подає річну декларацію та сплачує ПДФО (18%) і військовий збір (5%). Натуральний коефіцієнт, передбачений п. 164.5 ПКУ, застосовується лише податковим агентом.

Водночас підприємство може бути податковим агентом лише у разі, якщо воно є джерелом виплати або нарахування доходу (п. 171.1 ПКУ). Якщо українська компанія не передавала акції, не компенсувала їх вартість, не діяла в межах корпоративної програми групи та не несла витрат, то формально підстав для утримання ПДФО та військового збору у неї немає.

Інша ситуація — якщо акції надані в межах корпоративної програми винагороди групи, і українська компанія визнає цей дохід як виплату своєму директору. Тоді такий дохід не є «іноземним» у частині функцій податкового агента, а розглядається як виплата в межах трудових відносин.

Відповідно до пп. 2.3.3 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держкомстату від 13.01.2004 № 5, інші заохочувальні та компенсаційні виплати включаються до фонду оплати праці. Якщо акції є формою преміювання або корпоративної винагороди працівника, вони є складовою фонду оплати праці.

У такому випадку:

– дохід кваліфікується як заробітна плата;
– застосовується ознака доходу «101» у Додатку 4ДФ;
– база для ПДФО визначається із застосуванням коефіцієнта відповідно до п. 164.5 ПКУ (якщо дохід у негрошовій формі);
– військовий збір — 5%;
– на суму такого доходу нараховується ЄСВ відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України № 2464-VI, оскільки це виплата у межах трудових відносин.

Те, що податки були сплачені за кодом бюджетної класифікації для доходів «інших, ніж заробітна плата», саме по собі не визначає правову природу доходу. Це просто помилка застосування бюджетног рахунку, і її легко виправити перекиданням коштів за заявою J1302001. Визначальним є фактичний зміст операції: чи була українська компанія стороною нарахування доходу і чи виникли трудові виплати.

Отже, без уточнення — чи діяла українська компанія в межах групової програми винагород і визнавала цей дохід як виплату працівнику — зробити однозначний висновок неможливо. Якщо вона не є джерелом доходу — це іноземний дохід фізичної особи. Якщо ж визнає його як елемент винагороди працівнику — тоді це заробітна плата з обов’язком нарахування ЄСВ та відображенням у 4ДФ з ознакою «101».

Для такого випадку, коли все ж це виплата від дочірньої компанії — наведемо приклад:

наприклад, у директора зарплата 200 тис. та отримано акцій - дозоду в нат. формі - від саме вашої компанії — на номінальну суму 500 тис.

В Додатку 1: дохід загальний, одним рядком як зарплата — 700 тис. Сума для нарахування ЄСВ — в межах максимальної величини — 172 940 грн. І зазначається ЄСВ з цієї суми.

Тепер Додаток 4ДФ.

Дохід у натуральній формі маємо помножити на 1,21951 = 500 тис. × 1,21951 = 609 756.

І ще є зарплата — 200 тис. Оскільки і те, і те зарплата по суті, воно також буде в одному рядку.

Всього зазначаємо в графі 3а — нараховано та 3 — сплачено = 809 756.

Графи податків: 36 тис. із зарплати (18% з 200 тис.) + 109 756,09 з натурального доходу (18% від доходу з наткоефіцієнтом) = 145 756,09. Цю цифру ставимо в 4а та 4.

ВЗ: (200 тис. + 500 тис.) × 5% = 35 000.цю цифру ставимо в 5а та 5.

Раді допомогти, звертайтесь ще!