Огляд і повернення бракованих товарів: рекомендації для підприємств

Щоб мінімізувати ризики при імпорті комплектуючих із браком, необхідно врегулювати порядок приймання в ЗЕД-контракті
Оскільки йдеться про імпорт, відносини регулюються не лише Цивільним кодексом України (ст. 673, 678, 688 ЦКУ), а й умовами зовнішньоекономічного договору відповідно до Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16.04.1991 № 959-XII. У міжнародній поставці саме контракт визначає: момент переходу ризиків, порядок приймання, строки пред’явлення рекламацій та механізм компенсації. Без детально прописаних умов довести щось китайському постачальнику майже неможливо.

Що обов’язково має бути в контракті при поставках із Китаю:

Умови поставки за Incoterms (редакція 2020 або 2024) — чітко визначити, коли переходить ризик пошкодження/браку (FOB, CIF, DAP тощо). Це критично, бо якщо ризик перейшов у порту Китаю — довести виробничий брак буде складніше.
Остаточне приймання за якістю — прямо прописати, що перевірка здійснюється на складі покупця протягом конкретного строку (наприклад, 30 днів після митного оформлення), а не в момент отримання вантажу від перевізника.
Право на вибірковий контроль — якщо партії великі, у договорі потрібно встановити допустимий відсоток вибірки та допустимий відсоток браку (AQL). Якщо фактичний відсоток перевищує погоджений — партія вважається неякісною.
Порядок рекламації — строк повідомлення, форма повідомлення (email, офіційний лист), перелік доказів (фото, відео, акт комісії), можливість одностороннього акта без участі представника постачальника.
Варіанти врегулювання — заміна, знижка, компенсація, зарахування в рахунок наступної поставки, повернення коштів.
Без цих умов навіть посилання на ст. 678 ЦКУ (право вимагати заміну або зменшення ціни) буде формальним, бо виконання залежить від контракту та юрисдикції.

Порядок приймання слід визначати у договорі поставки відповідно до ст. 673, 674, 688 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 № 435-IV. У контракті потрібно передбачити, що остаточне приймання за якістю здійснюється на складі покупця протягом визначеного строку після митного оформлення (наприклад, 10–30 днів), із правом проведення вибіркового контролю великої партії. Результати перевірки оформлюються актом приймання. У разі виявлення дефектів складається акт невідповідності (рекламаційний акт) із фотофіксацією та переліком дефектних позицій.

Для можливості повернення браку у договорі необхідно передбачити: вимоги до якості (з посиланням на технічні умови або зразки), строки та спосіб повідомлення постачальника про недоліки (ст. 688 ЦКУ), право покупця вимагати зменшення ціни, заміни товару або розірвання договору у разі істотних недоліків (ст. 678 ЦКУ). Також бажано визначити порядок направлення рекламації та перелік доказів, достатніх для підтвердження браку.

Якщо дефекти виявлено вже під час виробництва (на стадії складання), оформлюється акт про виявлення браку, який складається комісією підприємства відповідно до вимог ч. 1, 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996-XIV. Комісія визначає характер браку (виправний чи остаточний) та причину виникнення.

Облік здійснюється відповідно до НП(С)БО 9 «Запаси» (наказ Мінфіну від 20.10.1999 № 246), НП(С)БО 16 «Витрати» (наказ Мінфіну від 31.12.1999 № 318) та Інструкції про застосування Плану рахунків (наказ Мінфіну від 30.11.1999 № 291).

Проведення:

Виявлено брак у виробництві – Дт 24 – Кт 20

Списано нормативний брак на собівартість – Дт 23 (або 91) – Кт 24

Списано наднормативний брак на витрати періоду – Дт 947 – Кт 24

Відображено претензію постачальнику – Дт 374 – Кт 716

Якщо наднормативний брак не пов’язаний з господарською діяльністю, виникає обов’язок нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ відповідно до пп. «г» п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI.

У разі повернення імпортованого товару застосовується митний режим реекспорту згідно зі ст. 86 Митного кодексу України.

Для врегулювання питання на рівні підприємства необхідно мати: наказ про облікову політику (з визначенням порядку обліку браку та норм допустимих втрат), наказ про створення постійно діючої комісії з приймання та списання, положення про порядок приймання імпортних ТМЦ, затверджені форми актів приймання, акта невідповідності та акта списання, а також технологічні карти із встановленими нормами браку.

Раді допомогти, звертайтесь ще!