Оподаткування прощеного боргу: рядки 2.2.2 чи 2.2.3

У бухгалтерському обліку суму раніше визнаного зобов’язання, яке не підлягає погашенню на дату балансу, включають до складу доходів звітного періоду. Якщо поворотна допомога перетворюється на безповоротну, то є доходом для підприємства в бухгалтерському обліку. У платників податку на прибуток такий дохід збільшує оподатковуваний прибуток: Дт 685 Кт 717. Не в залежності від того, чи застосовуєте податкові різниці чи ні, усі підприємства відображають такі операції за бухгалтерськими правилами. Жодні коригування для цього випадку ПКУ не передбачені. Отже, у Вас буде дохід від списання боргу Ви його не зменшуєте за рахунок різниць.

Якщо Ви дарувальник. У кредитора дебіторська прощена заборгованість включається у витрати. Якщо Ви застосовуєте податкові різниці то потрібно буде коригувати фінансовий результат згідно п. 139.2 ПКУ.

1) збільшення бухфінрезультату до оподаткування на суму витрат:

• на створення резерву сумнівних боргів за бухобліковими правилами (ряд. 2.1.2 додатка РІ);
• від списання в бухобліку дебіторської заборгованості понад суму резерву сумнівних боргів (ряд. 2.1.3 додатка РІ). Якщо резерв не створювався.

2) зменшення фінрезультату до оподаткування на суму:

• коригування (зменшення) резерву сумнівних боргів, на яку збільшився фінрезультат до оподаткування згідно з НП(С)БО або МСФЗ (ряд. 2.2.2 додатка РІ);
• списаної дебіторської заборгованості (у т.ч. за рахунок створеного резерву), яка відповідає ознакам податкового поняття “безнадійна заборгованість”, сформульованого в пп. 14.1.11 ПКУ (ряд. 2.2.3 додатка РІ)

Прощена заборгованість не відповідає жодній з ознак податкової безнадійності. Відтак застосувати зменшувальне коригування із пп. 139.2.2 ПКУ коригувальним платникам навряд чи вдасться. Тобто в сухому залишку на податково-прибутковий облік операція із прощення боргу в них ніяк не вплине (інакше кажучи, сума анульованого боргу, на жаль, не зменшить їх бухфінрезультату). Отже, списану прощену заборгованість високодохідники і малодохідники-добровольці не зможуть урахувати в податкових витратах у податковоприбутковому обліку.

Також тут є ризик, що будуть подарункові різниці. Факт застосування таких різниць залежить від того, кому пробачають дебіторську заборгованість за поворотною фіндопомогою. Так, кредитор, який пробачає борг боржникам - неплатникам податку на прибуток (скажімо, єдинникам), має вдатися до збільшувального коригування із пп. 140.5.9 ПКУ. А в разі прощення заборгованості неприбутковим або спортивним організаціям, відповідно, спрацьовують “неприбуткова” або “спортивна” різниці за пп. 140.5.9 і 140.5.14 ПКУ. А от під час анулювання заборгованості боржникам платникам податку на прибуток, ніяких додаткових коригувань “вмикати” не доведеться (виняток становлять випадки, коли операції відбуваються з прибутківцями пов’язаними особами, які задекларували від’ємне значення об’єкта оподаткування за податковий (звітний) рік, що передує року, у якому прощено дебіторську заборгованість за постачений, але не оплачений товар, та за умови, що вартість/суму такого прощеного боргу враховано у витратах підприємства, що пробачило борг).

Раді допомогти, звертайтесь ще!