Відповідальність за втрату журналу обліку води артезіанської свердловини

Втрата журналу обліку роботи артезіанської свердловини тягне за собою фінансову, адміністративну відповідальність та податкові ризики через неможливість підтвердження фактичних обсягів забору води.

Відповідно до ст. 44 Водного кодексу України, водокористувачі зобов’язані вести первинний облік забору води із застосуванням вимірювальних приладів. Згідно з Наказом Мінприроди № 78 від 16.03.2015, така інформація фіксується у журналі обліку водоспоживання за формою ПОД-11. Цей журнал є первинним документом, що використовується для нарахування рентної плати. Згідно з п. 44.3 Податкового кодексу України, строки зберігання становлять не менше 3 років з дати подання звітності, в якій ці документи використовувалися.

У разі втрати документів застосовуються фінансові санкції: штраф 1020 грн, а при повторному порушенні протягом року — 2040 грн (ст. 121.1 ПКУ). Крім того, втрата даних про обсяги водозабору створює ризик нарахування рентної плати:

– у двократному розмірі — якщо контролюючі органи визнають, що відсутні підтвердження роботи засобів обліку (пп. 255.11.10 ПКУ);
– у п’ятикратному розмірі — якщо зафіксований обсяг буде розцінено як понадлімітний через відсутність доказів роботи в межах дозволу (пп. 255.11.13 ПКУ).

Окрім цього, на посадових осіб підприємства може бути накладено адміністративний штраф згідно зі ст. 60 КУпАП — від 85 до 136 грн за порушення правил ведення первинного обліку вод.

Після втрати журналу підприємство має протягом 5 робочих днів письмово повідомити ДПС (п. 44.5 ПКУ) і протягом 90 календарних днів відновити втрачені документи. Для цього можна використати дані електролічильників, технічної документації насосів або інші джерела, що обґрунтовано підтверджують обсяги водозабору.

Раді допомогти, звертайтесь ще!