Зберігання товарів на безкоштовній основі: податкові ризики та нюанси

Так, підприємство може зберігати товари на території іншого підприємства по договору відповідального зберігання безкоштовно.

Згідно ст. 946 ЦКУ (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n4468) плата за зберігання та строки її внесення встановлюються договором зберігання. Якщо зберігання припинилося достроково через обставини, за які зберігач не відповідає, він має право на пропорційну частину плати. Якщо поклажодавець після закінчення строку договору зберігання не забрав річ, він зобов'язаний внести плату за весь фактичний час її зберігання. Установчим документом юридичної особи або договором може бути передбачено безоплатне зберігання речі.

При безоплатному зберіганні поклажодавець зобов'язаний відшкодувати зберігачеві здійснені ним витрати на зберігання речі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, у договорі слід обов'язково визначити, що зберігання здійсюється на безоплатній основі. Тоді такий договір буде відповідати законодавству і ризиків не виникне.

Крім того, ДПС зазначає, що у разі передачі майно на зберігання, слід подати Заяву за ф.№ 20-ОПП.

Договір відповідального зберігання повинен бути укладений у письмовій формі, навіть якщо передається майно невеликої вартості (п. 1 ст. 937 ЦКУ). Достатньо, щоб зберігач підтвердив факт прийняття майна – наприклад, квитанцією, розпискою або іншим документом.

Відповідно до пункту 63.3 статті 63 ПКУ, платник податків зобов’язаний повідомляти податкову службу про всі об’єкти, які мають значення для оподаткування. Це майно, через яке можуть виникнути податкові зобов’язання, або яке використовується у діяльності.

Згідно з пунктом 8.4 розділу VIII Порядку обліку платників податків і зборів № 1588, такі об’єкти потрібно внести до податкової форми № 20-ОПП протягом 10 робочих днів після того, як майно було передано або місце зберігання створено (https://tr.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/902042.html).

Раді допомогти, звертайтесь ще!