Ризики для Поклажодавця при залученні Комісіонера до зберігання товару

Ризиків щодо такій співпраці ми не вбачаємо.

Комісіонеру не потрібна ліцензія на здійснення комісійної діяльності.

Виняток, якщо предметом договору комісії є товари або послуги, які підлягають обов'язковому ліцензуванню згідно із законодавством України : алкоголь, тютюн, пальне тощо.

У ЦКУ договору комісії присвячено главу 69 “Комісія” (ст. 1011 – 1028).

Так, згідно зі ст. 1011 ЦКУ за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов’язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.

Таким чином, сторонами договору комісії є:

• комітент (юридична особа, фізична особа – суб’єкт підприємницької діяльності або громадянин), в інтересах якого вчиняються правочини;
• комісіонер (юридична особа, фізична особа – суб’єкт підприємницької діяльності або громадянин), який вчиняє правочини в інтересах комітента.

Особливість договору комісії полягає в тому, що правочини вчиняються не самою особою, заінтересованою в їх виконанні, а за її дорученням і за її рахунок іншою особою, яка водночас діє від свого імені (це, власне, й відрізняє договір комісії від інших договорів, наприклад від договору доручення, коли повірений діє від імені довірителя). Таким чином, за правочином, вчиненим комісіонером із третьою особою, права та обов’язки набуває він сам.
За надані для комітента послуги комісіонер отримує комісійну винагороду

Предметом договору комісії можуть бути такі дії комісіонера, що здійснюються за дорученням комітента:

• продаж товару (послуги), переданого комітентом, від свого імені третім особам (договір комісії на продаж). Цей вид договору комісії є одним із найпоширеніших видів комісійних операцій.
• придбання товару для комітента і за його рахунок у третіх осіб (договір комісії на купівлю).

Раді допомогти, звертайтесь ще!