Так, операцію реімпорту потрібно відобразити в бухобліку і податковому обліку: ПДВ, сплачений на митниці, включається до податкового кредиту; дохід і собівартість експорту сторнуються; курсові різниці виникають; мито при реімпорті не збільшує собівартість товару, а визнається витратами періоду.

При експорті в червні податкові зобов’язання з ПДВ визначалися на дату митної декларації за нульовою ставкою (пп. «б» п. 187.1, пп. 195.1.1 Податкового кодексу України). Повернення товару протягом шести місяців оформлене як реімпорт у межах п. 3 ч. 2 ст. 78 Митного кодексу України. Таке ввезення не звільняється від ПДВ і оподатковується за ставкою 20% (п. 206.3 ПКУ). Сума ПДВ, сплачена на митниці, включається до податкового кредиту на підставі митної декларації у періоді сплати (пп. «ґ» п. 198.1, п. 198.2 ПКУ). Коригувати експортну ПН за нульовою ставкою не потрібно, оскільки ПКУ не передбачає зменшення експортних зобов’язань у випадку подальшого реімпорту.

У бухгалтерському обліку операція повернення означає відновлення раніше списаних показників: зменшується дохід та сторнується собівартість реалізації шляхом повернення товару на склад за його історичною собівартістю. Повернутий товар відображається за тією ж первісною вартістю, за якою він був списаний під час експорту, оскільки відбувається відміна господарської операції, а не формування нового активу.

Ключовий момент щодо мита: воно не збільшує первісну вартість запасів, адже товар не придбавається, а повертається внаслідок скасування угоди. НП(С)БО 9 «Запаси» передбачає включення мита до первісної вартості лише у випадку придбання запасів. У вашій ситуації логічно та методологічно правильно визнати суму мита витратами періоду як витрати, пов’язані з поверненням товару.

Курсові різниці виникають, оскільки у вас існувала монетарна дебіторська заборгованість в інвалюті через відсутність оплати. Згідно з НП(С)БО 21 «Вплив змін валютних курсів», курсові різниці визначаються на дати балансу та на дату погашення заборгованості, тобто на момент повернення товару, коли розрахунки фактично припиняються.

Отже, ПДВ з реімпорту включається до податкового кредиту, мито визнається витратами періоду, експорт сторнується в бухобліку, а курсові різниці обов’язково розраховуються відповідно до НП(С)БО 21.
Типові проведення:
Визнання доходу від експорту: Дт 362 — Кт 702
Списання собівартості реалізованого товару: Дт 902 — Кт 281
Визнання курсової різниці на дату повернення (якщо курс змінився):
 — якщо курс виріс: Дт 362 — Кт 714
 — якщо курс знизився: Дт 945 — Кт 362
Сторнування доходу (повернення товару): Дт 362 (–) — Кт 702 (–)
Сторнування собівартості: Дт 281 — Кт 902 (–)
Включення ПДВ до податкового кредиту: Дт 6412 — Кт 377
Відображення сплаченого мита у витратах: Дт 949 — Кт 377

Раді допомогти, звертайтесь ще!