Несплачена сума штрафу в будь якому стає податковим боргом.

Згідно з п.п.14.1.175 ПКУ ( https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/conv#n256 ), «податковий борг - сума узгодженого грошового зобов’язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом».

В свою чергу, «грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов'язання та/або інше зобов’язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня» (п.п.14.1.39 ПКУ, https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/conv#n256 ).

Та на підставі цього виникає право податкової застави:

«у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов’язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу» (п.п.89.1.2 ПКУ, https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/conv#n2001 ).

Право податкової застави розповсюджується на будь яке майно підприємства: «право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків…» (п.89.2 ПКУ, https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/conv#n2001 ).

Також податківці повинні зробити опис такого майна: «…згідно з пунктом 89.3 статті 89 ПКУ, майно, яке підпадає під податкову заставу, оформлюється актом опису. До акта включається лише ліквідне майно, тобто таке, яке можна реально використати для погашення податкового боргу.

Опис майна проводиться на підставі рішення керівника контролюючого органу (або його заступника, або уповноваженої особи). Це рішення пред’являється платнику податків, який має податковий борг.

Акт опису складає податковий керуючий відповідно до порядку і форми, затверджених центральним органом виконавчої влади, що формує і реалізує державну фінансову політику.

Якщо платник податків відмовляється підписати акт опису, це не звільняє його майно від дії податкової застави. У такому випадку опис майна проводиться у присутності щонайменше двох понятих» (роз’яснення ГУ ДПС у Тернопільській області «Податкова застава: коли майно стає гарантією боргу» опубліковано 08.07.25 р., посилання на повний текст: https://tr.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/912910.html ).

Отже – передбачена відповідальність саме ТОВ, у наведеному немає мови про фінансову відповідальність директора або засновника.

Але цілком може бути застосований податківцями адм/штраф згідно з п.163.-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення ( https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n1397 ), а саме:

«неподання або несвоєчасне подання посадовими особами підприємств, установ та організацій платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), -

тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб у розмірі від п'яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те ж порушення, -

тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб у розмірі від десяти до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян».

Тобто мається на увазі штраф в розміпі від 85 грн. до 170 грн. та від 170 грн. по 255 грн. (повторно протягом року).

Такий штраф застосовується до директора та/або головного бухгалтера.

Раді допомогти, звертайтесь ще!