Розбіжність у кількості товару: правильність дій постачальника під питанням

Дії постачальника є правильними лише частково. Складання податкової накладної (ПН) на фактично поставлену кількість є коректним, однак залишати видаткову накладну (ВН) без змін — це помилка, що створює ризики для обох сторін. Первинні документи (видаткова накладна та акт розбіжностей) повинні сукупно підтверджувати ту кількість товару, на яку складено податкову накладну.

Податкова накладна має відповідати фактичній операції. Постачальник правильно склав податкову накладну на фактичну кількість товару, яку прийняв покупець. Дохід від реалізації та податкові зобов'язання з ПДВ визнаються саме на ту кількість продукції, яку покупець фактично прийняв. Це підтверджується тим, що сторони мають погодити кінцеву кількість і вартість продукції, а ПН складається виходячи з фактично прийнятої покупцем кількості.

Невідповідність податкової накладної первинним документам є ризиком. Ключова проблема полягає в тому, що видаткова накладна, яка є первинним документом, містить іншу кількість, ніж податкова накладна. Податкова накладна повинна відповідати даним первинних документів, щоб давати можливість ідентифікувати операцію. Розбіжність між ВН та ПН може стати підставою для невизнання податкового кредиту у покупця під час перевірки, оскільки ПН не відповідатиме первинному документу.

Як правильно оформити розбіжності. Щоб уникнути ризиків, необхідно привести первинні документи у відповідність до фактичної операції. Для цього є два основні шляхи:

Складання акта як невід'ємної частини накладної. Акт розбіжностей (або акт приймання-передачі), підписаний обома сторонами, в якому зафіксовано фактично прийняту кількість, стає невід'ємною частиною видаткової накладної. У такому випадку первинним документом, що підтверджує операцію, є комплект документів: видаткова накладна + акт розбіжностей. Цей підхід дозволяє обґрунтувати дані, вказані у податковій накладній.

Внесення змін до видаткової накладної. Ідеальним варіантом є складання нової, виправленої видаткової накладної на фактичну кількість товару, яка підписується обома сторонами. Стара накладна при цьому анулюється.

Таким чином, хоча постачальник і нарахував ПДВ-зобов'язання на правильну суму, документальне оформлення операції є неповним і ризикованим. Необхідно забезпечити, щоб первинні документи (ВН разом з актом або нова ВН) чітко відображали ту саму кількість товару, що й податкова накладна.

Раді допомогти, звертайтесь ще!