Розподіл капіталізації між торговою маркою та програмним продуктом

Не має принципового значення, як ви поділите облік - через субконто чи окремі субрахунки (1541 і 1542); ключове - чи відповідає торговельна марка критеріям нематеріального активу.

У бухгалтерському обліку немає жорсткої вимоги вести облік витрат на створення програмного забезпечення і торговельної марки через різні субрахунки (1541, 1542) або через субконто в межах одного субрахунку. Обидва варіанти допустимі, головне - забезпечити аналітичність і точне відображення господарських операцій.

Проте принциповим є інше питання: чи може торговельна марка бути визнана нематеріальним активом. Відповідно до НП(С)БО 8 "Нематеріальні активи" https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0750-99#o4:

Якщо торговельна марка була придбана (наприклад, укладено договір про передачу майнових прав), і вона відповідає критеріям НМА (визнання об’єкта, ідентифікованість, контроль, очікувана економічна вигода), тоді її облік ведеться як нематеріальний актив - з використанням рахунку 154 (наприклад, 1542) та з подальшим введенням в експлуатацію на субрахунок 123 "Права на комерційні позначення".

Якщо торговельна марка створена самостійно, витрати на її розробку не капіталізуються, адже їх неможливо достовірно відокремити від інших маркетингових і рекламних витрат (п. 9 НП(С)БО 8 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0750-99#o45). У такому випадку вони списуються на рахунок 93 "Витрати на збут", і нематеріального активу не виникає.

Таким чином, форма обліку (субрахунок чи субконто) - це питання зручності, але визначальною є наявність об’єкта НМА, що можливо лише у випадку придбання ТМ або передачі майнових прав, а не її самостійного створення.

Раді допомогти, звертайтесь ще!