В даному випадку потрібен підсумований облік робочого часу.

У нормальних умовах праці тривалість щоденної роботи (зміни) визначається правилами внутрішнього трудового розпорядку або графіком виходу на роботу (змінності), які затверджує роботодавець за погодженням з профспілковим комітетом підприємства, установи, організації з дотриманням установленої тривалості робочого часу (ст. 50 КЗпП). Тобто, не більше ніж 40 годин на тиждень (ст. 52 КЗпП). Коли ж такої тривалості неможливо дотриматись, оптимальним варіантом є запровадження підсумованого обліку робочого часу.

Отже, якщо щотижнева тривалість робочого тижня не може бути витримана, то встановлюється підсумований облік робочого часу.

Для запровадження підсумованого обліку робочого часу керуємось Методрекомендаціями №138. Робочий час кожного працівника обліковують за табелем обліку використання робочого часу і затвердженим графіком роботи (змінності) за обліковий період.
Обліковий період установлюють у колективному договорі (п. 6 Методичних рекомендацій). Він охоплює робочий час, години роботи у вихідні та святкові дні, години відпочинку й може вимірюватися декадою, місяцем, кварталом, півріччям або роком.
Час, відпрацьований понад норму, визначають як різницю між фактично відпрацьованим часом роботи згідно з табелем та розрахунковою нормою тривалості робочого часу за обліковий період.
Графіки змінності розробляйте так, щоб тривалість робочого часу працівників за обліковий період не перевищувала нормальної кількості робочих годин, передбаченої у статтях 50 та 51 КЗпП. При цьому враховуйте такі правила:
1. Тривалість зміни загалом може становити до 12 годин (п. 4 Методрекомендацій № 138). Хоча в певних випадках тривалість зміни (робочого дня) може бути і 24 години.
2. Тривалість перерви в роботі між змінами має бути не менше подвійної тривалості часу роботи в попередній зміні (включаючи перерву на обід) (ст. 59 КЗпП, п. 7 Методрекомендацій № 138). В окремих випадках тривалість щоденного (міжзмінного) відпочинку може бути скорочена, але має становити не менше 12 годин на добу.
3. Тривалість щотижневого безперервного відпочинку має бути не менше 42 годин (ст. 70 КЗпП, п. 7 Методрекомендацій № 138).
4. Призначати працівника на роботу протягом двох змін підряд заборонено (ч. 2 ст. 59 КЗпП).
5. Графіками роботи на обліковий період мають бути передбачені дні щотижневого відпочинку. У місячному та інших облікових періодах, що перевищують місяць, кількість вихідних днів за графіками роботи (змінності) не повинна бути меншою, ніж кількість повних тижнів цього облікового періоду.
6. Для працівників, яким установлено підсумований облік робочого часу, вихідні дні визначають графіком виходу на роботу (змінності). Такі дні можуть не збігатися з вихідними днями, встановленими для інших працівників підприємства.
7. Тривалість перерви для відпочинку і харчування не може перевищувати 2-х годин (ст. 66 КЗпП).
6. Якщо на робочий день (зміну) припадає робота з 22:00 до 06:00, тобто у нічний час, то вона повинна оплачуватися в підвищеному розмірі у порядку згідно зі ст. 108 КЗпП.
Детальніше в наших статтях
https://7eminar.ua/news/435-oplata-praci-za-pidsumovanogo-robocogo-casu
https://kadroland.com/news/3982-pidsumovanii-oblik-robocogo-casu-prakticni-kadrovi-poradi
https://7eminar.ua/news/4925-grafiki-zminnosti-na-pidprijemstvi-pravila-skladannya
https://kadroland.com/news/2551-zminnii-grafik-roboti-rozstavlyajemo-kadrovi-akcenti

Раді допомогти, звертайтесь ще!