У питанні недостатньо деталізації щодо природи «реєстраційного посвідчення» (РП) і суті «користування ним». Тобто, незрозуміло, йдеться про користування ліцензією, патентом, іншим правом, яке належить до об'єктів інтелектуальної власності, чи це дозвіл, що супроводжує певну продукцію. Відтак, далі ми виходитимемо з припущення, що РП — це нематеріальний актив, який можна передати у користування за оплату (наприклад, як майнове право або ліцензія).

Вартість 20 тис. грн на місяць може бути зазначена в договорі, якщо сторони на це погодилися. Закон не встановлює обмежень щодо ціни за користування правом, навіть якщо первісна вартість витрат на його отримання була меншою (20 тис. грн загалом). Це повністю узгоджується з принципом свободи договору (ст. 627, 632 ЦКУ).

Спосіб оплати — разово чи щомісячно — також обирається сторонами за домовленістю. Можна визначити щомісячну плату, передоплату, або оплату в кінці строку користування — це господарське рішення сторін.

З бухгалтерської точки зору, якщо підприємство витратило 20 тис. грн на оформлення РП, ці витрати формують первісну вартість нематеріального активу (відповідно до НП(С)БО 8 «Нематеріальні активи»). Ця вартість амортизується протягом строку використання (3 роки). Натомість доходи, отримані від передачі права в користування, є окремою категорією — це дохід від послуг або використання активу, і не пов’язаний з обмеженням за первісною вартістю.

Якщо йдеться про дозвіл, який містить елементи інтелектуального права — може бути укладений ліцензійний договір. Якщо право не є об’єктом інтелектуальної власності, але має економічну цінність — доцільно оформити договір про надання права користування (майнове право) або договір про надання послуг. І в будь якому разі, ціна такого договору є предметом згоди сторін.

Раді допомогти, звертайтесь ще!