Обов'язок подавати щомісячну Декларацію акцизного податку, а також Довідку про зведені підсумкові облікові дані щодо обсягів обігу та залишків пального, покладається на розпорядників акцизних складів (Податковий кодекс України, пп. 230.1.3).

Однак не кожне місце зберігання пального є акцизним складом. Законодавство встановлює винятки для суб'єктів господарювання, що використовують пальне для власних потреб.

Відповідно до Податкового кодексу України, пп. 14.1.6, приміщення або територія не є акцизним складом, якщо одночасно виконуються такі умови:

Загальна місткість розташованих ємностей для зберігання пального не перевищує 200 кубічних метрів.
Протягом календарного року підприємство отримує пальне в обсягах, що не перевищують 1000 кубічних метрів (без урахування пального, отриманого через паливороздавальні колонки на АЗС).
Пальне використовується виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки.
Підприємство не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам.
Таким чином, якщо ваше підприємство отримало ліцензію на зберігання пального для власних потреб і відповідає всім зазначеним вище критеріям, ваше місце зберігання не вважається акцизним складом. Отже, ви не є розпорядником акцизного складу, не повинні реєструватися платником акцизного податку з цієї операції і, відповідно, не зобов'язані подавати декларацію з акцизного податку та довідку про обіг пального.

Водночас, якщо ви плануєте надавати послуги зі зберігання пального іншим особам (навіть за договором відповідального зберігання), ситуація кардинально змінюється. Така діяльність вважається реалізацією пального (Податковий кодекс України, пп. 14.1.212). У такому випадку необхідно зареєструвати місце зберігання як акцизний склад, зареєструватися платником акцизного податку та подавати всю відповідну звітність.

Раді допомогти, звертайтесь ще!