Так, орендодавець може стягувати з орендаря суму, що перевищує вартість спожитої електроенергії, але це має бути правильно оформлено в договорі оренди.

По-перше, орендодавець не є постачальником електроенергії, а тому «перевиставлення» рахунку фактично є компенсацією витрат, яка має бути передбачена в договорі оренди. У договорі також має бути зазначено порядок визначення такої компенсації. У будь-якому разі це є частиною орендної плати, а не окремим постачанням.

Якщо в договорі прописано, що компенсація визначається на основі рахунків постачальника електроенергії, які орендодавець надає орендарю як підтвердження, то виставлення рахунків на більшу суму буде порушенням умов договору.

Однак у договорі може бути передбачено, що змінна частина орендної плати, яка базується на рахунках за електроенергію, включає також супутні витрати орендодавця, заздалегідь узгоджені сторонами (наприклад, витрати на обслуговування, адміністрування тощо). Тобто, можливість збільшення суми повинна бути прямо передбачена у договорі.

Відповідно до ст. 762 Цивільного кодексу України, розмір плати за найм (оренду) майна встановлюється договором. Це означає, що сторони можуть домовитися про будь-яку структуру орендного платежу, якщо вона не суперечить закону.

У договорі оренди доцільно передбачити, що орендна плата складається з двох частин:

Фіксована частина: плата за користування приміщенням.
Змінна частина: розраховується щомісяця і включає компенсацію вартості спожитих комунальних послуг (за ціною постачальника) та плату за обслуговування інженерних мереж орендодавця (наприклад, у розмірі 30% від вартості спожитої електроенергії). Такий підхід підтверджується практикою, де суми компенсації комунальних послуг включаються до складу орендної плати. При складанні податкової накладної в такому разі зазначається код послуги оренди 68.20

Другий варіант - взагалі передбачити окрему послугу - послуга з обслуговування мереж. Договором оренди можна встановити, що крім орендної плати, орендар сплачує орендодавцю вартість послуг з технічного обслуговування та утримання технологічних електромереж. Вартість такої послуги може бути фіксованою або розраховуватися як відсоток від обсягу спожитої електроенергії. У цьому випадку орендодавець виставляє окремий акт на надання послуг з обслуговування.

Вся сума, отримана орендодавцем (і фіксована, і змінна частина), є його доходом і підлягає оподаткуванню за загальними правилами. Орендар, у свою чергу, зможе віднести ці суми до складу своїх витрат, якщо вони належним чином підтверджені договором та первинними документами (рахунками, актами).
ПДВ: Якщо орендодавець є платником ПДВ, вся сума орендного платежу (включно зі змінною частиною) є базою оподаткування ПДВ. Орендодавець повинен скласти та зареєструвати податкову накладну на загальну вартість наданих послуг.

Раді допомогти, звертайтесь ще!