Амортизація пошкодженого авто: нарахування до та після продажу

У тому місяці, коли транспортний засіб зазнав пошкодження, амортизаційні відрахування здійснюються повністю за увесь місяць, оскільки об’єкт ще перебуває у складі основних засобів. Після цього він має бути перекласифікований до категорії необоротних активів, призначених для реалізації. У місяці, коли відбувається продаж, амортизація вже не нараховується, оскільки відповідно до правил, такі активи з місяця, наступного за місяцем перекласифікації, не підлягають амортизації.

Вказані дії та порядок обліку амортизації регламентуються вимогами національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку (НП(С)БО) та положеннями Податкового кодексу України.

У період, коли сталося пошкодження транспортного засобу і прийнято рішення про його відчуження замість ремонту, потрібно виконати такі процедури:

По-перше, встановити зниження корисності. Сам факт пошкодження свідчить про ймовірну втрату корисності активу. Суб’єкт господарювання повинен оцінити розмір можливого відшкодування (наприклад, оціночна вартість продажу) і співставити його із залишковою вартістю активу (НП(С)БО 28 «Зменшення корисності активів», пункт 5).

Далі об’єкт слід перекласифікувати з рахунку 105 (основні засоби) на субрахунок 286 (необоротні активи, утримувані для реалізації). Переведення відбувається за меншою з двох величин — залишковою або справедливою (чистою) вартістю реалізації.

Амортизацію в такому разі припиняють нараховувати з місяця, наступного після місяця, коли об’єкт вибув із основних засобів чи був перекласифікований у категорію активів на продаж (НП(С)БО 7 «Основні засоби», пункт 29). Отже, за місяць, у якому стався перехід на субрахунок 286, амортизація ще проводиться.

У місяці, коли здійснюється реалізація транспортного засобу, амортизація не проводиться, оскільки об’єкт вже відображається як актив, утримуваний для продажу, на субрахунку 286 (НП(С)БО 27 «Необоротні активи, утримувані для продажу, та припинена діяльність», пункт 6).

Операція з продажу відображається у бухобліку як реалізація запасів: визнається дохід (Дт 361 Кт 712) і одночасно списується собівартість (Дт 943 Кт 286).

Щодо податкових наслідків. Якщо підприємство використовує податкові різниці, базовий фінрезультат до оподаткування збільшується на бухоблікову залишкову вартість активу, а зменшується на залишкову вартість, обраховану згідно з податковими правилами (стаття 138 Податкового кодексу України).

Що стосується ПДВ, базу оподаткування при продажу основних засобів не можна визначати меншою за їхню залишкову вартість у бухгалтерському обліку, яка зафіксована на початок звітного періоду, у якому відбувається продаж (пункт 188.1 ПКУ).

Суттєвий момент: навіть якщо підприємство здійснило уцінку активу в тому ж місяці, коли його продано, базу ПДВ усе одно потрібно брати з вищої залишкової вартості, зафіксованої на початок місяця. Щоб уникнути донарахування ПДВ, краще проводити процедуру зменшення корисності в попередньому місяці, до моменту реалізації активу.

Раді допомогти, звертайтесь ще!