Лікарняний сумісника: оплата, табелювання та підтвердження відсутності
Треба було дочекатися, коли працівник одужує, а потім приймати на роботу.
Законодавством чітко не визначено, чи можна приймати на роботу особу в період тимчасової непрацездатності. З огляду на відповідні законодавчі норми, робити це недоречно, оскільки можуть виникнути ризики для підприємства.
Враховуюче те, що в роботодавця за сумісницвом немає документальних підтверджень тимчасової непрацездатності, працівник має працювати та отримувати за це зарплату.
При цьому частині 1 статті 15 Закону № 1105 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1105-14#n1309 зазначено, що допомога по тимчасовій непрацездатності надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке повністю або частково компенсує втрату заробітної плати (доходу), у разі настання в неї страхового випадку.
Призначав допомогу по тимчасовій непрацездатності страхувальник за основним місцем роботи. Хто нестиме відповідальність у разі, коли з’ясується, що застрахована особа одночасно отримуватиме заробітну плату й допомогу по тимчасовій непрацездатності, — вирішуватиме ПФУ. Для нового роботодавця все може обмежитися наданням пояснень, а можливо, справу буде доведено й до суду.
Ба більше, відповідно до ч. 2 ст. 16 Закону № 1105 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#n262 , не надають допомогу по тимчасовій непрацездатності в разі порушення режиму, встановленого лікарем. До такого порушення можна віднести, зокрема, і фактичне виконання роботи під час лікарняного. Адже законодавство не передбачає виконання працівником роботи під час його хвороби (включаючи роботу за сумісництвом).
Отже, якщо працівник за основним місцем роботи перебуватиме на лікарняному та у той же час працюватиме за сумісництвом, то це порушення лікарняного режиму. Відповідно він втрачає право на допомогу по тимчасовій непрацездатності за основним місцем роботи. Тобто під час лікарняного працівник не може працювати, як у основного роботодавця, так і за сумісництвом.
Крім того, відповідно до частини другої статті 24 КЗпП https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n141 при укладенні трудового договору громадянин зобов’язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку (у разі наявності) або відомості про трудову діяльність з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загально-обов’язкового державного соціального страхування, а у випадках, передбачених законодавством, — також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров’я, відповідний військово-обліковий документ та інші документи. Відповідно до частини шостої статті 24 КЗпП забороняється укладення трудового договору з громадянином, якому за медичним висновком запропонована робота протипоказана за станом здоров’я. Саме ця норма зобов’язує роботодавця вжити вичерпних заходів для встановлення відповідності стану здоров’я особи, що приймається на роботу, виконуваній роботі.
Отже, за будь-яких обставин потрібно дочекатися відновлення працездатності майбутнього працівника і лише потім укладати з ним трудовий договір.
Раді допомогти, звертайтесь ще!
Відповідь від 15 хвилин!
Підключіть сервіс «Особистий консультант» та отримайте рішення всіх ваших робочих завдань від найкращих експертів-практиків країни.
Виплата зарплати військовослужбовцю під час хвороби: що знати
Курсові різниці при списанні незакритого авансу покупця на прибуток
Неоднозначні курсові різниці при валютних операціях ЗЕД в бухгалтерії
Помилкова реєстрація податкових накладних: як вирішити проблему
Зміни підвищуючих коефіцієнтів: необхідність наказу чи достатньо пункту
Виплата дивідендів: кілька протоколів чи один на всю суму
Правила звільнення за сумісництвом при збереженні основної посади



