Якщо такі витрати документально ніяк не пов’язані з господарською діяльністю платника, ПДВ, який було отримано внаслідок реєстрації податкових накладних постачальниками послуг та матеріалів, має бути компенсований згідно з п. 198.5 ПКУ:

198.5. Платник податку зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ст. 189 ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в ЄРПН зведену податкову накладну у випадку, якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для використання в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Один із варіантів — скласти податкову накладну з кодом причини невидачі «13» та розглядати це як інші операційні витрати (Дт 949), якщо власник приміщення жодним чином не оформлює прийняття результатів таких робіт чи послуг. ПКУ не містить коригування фінрезультату на негосподарські витрати, якщо це не благодійна допомога чи безповоротна фіндопомога.

В іншому випадку, якщо власник хоча б надав дозвіл на проведення таких робіт, можна говорити про надання безоплатних послуг.

У такому варіанті на безоплатну передачу результатів робіт/послуг необхідно скласти дві податкові накладні:

«нульову» — на власника;
на мінімальну базу оподаткування з кодом невидачі «15» — на себе.
При цьому мінімальна база для самостійно виготовлених товарів/послуг визначається за звичайною ціною, а для придбаних — за ціною придбання. Отже, якщо вартість ремонту складалася з придбаних матеріалів та придбаних послуг, базою оподаткування буде ціна, сплачена постачальникам.

Щодо віднесення на витрати, слід враховувати можливість застосування різниць. Згідно з п. 140.5.10 ПКУ фінрезультат збільшується на суму безповоротної фінансової допомоги (безоплатно наданих товарів, робіт, послуг), наданої:

особам, що не є платниками податку (крім фізосіб — платників ПДФО);
платникам податку, які є пов’язаними особами і задекларували від’ємне значення об’єкта оподаткування у минулому році;
платникам податку, які застосовують ставку 0% (крім випадків, передбачених п. 140.5.9 ПКУ).
Фактично це — безоплатне надання послуг власнику приміщення. Тому:

у бухобліку — Дт 949;
у податковому обліку — застосування різниць залежить від статусу отримувача. Якщо власник не є платником податку на прибуток або є пов’язаною особою з від’ємним фінрезультатом — фінрезультат збільшується на суму витрат. Якщо власник — звичайний платник податку на прибуток, різниці не застосовуються, тобто фінрезультат не коригується.

Раді допомогти, звертайтесь ще!