Податкові наслідки придбання квартири для офісу ТОВ фізособи

Розглянемо Ваші запитання:

1. ПДФО та ВЗ. Порядок оподаткування ПДФО операцій з продажу фізособами нерухомості прописаний у ст. 172 ПКУ https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n4160 . У загальному випадку, те, чи буде «продажний» дохід оподатковуватися та за якою ставкою податку, може залежати від:

• виду нерухомості;
• способу набуття нерухомості у власність (спадок або ж купівля, дарування, тощо);
• строку перебування нерухомості у власності продавця;
• черговості продажу майна певної категорії протягом року.

Якщо дохід оподатковується ПДФО, то з його суми також потрібно утримати ВЗ (пп. 1.7 п. 16-1 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n8462 ).

Приміром, дохід від першого продажу у 2025 році об’єкта нерухомості, що зазначений у п. 172.1 ПКУ (до таких обʼєктів, зокрема, відносять й квартиру), та перебував у власності більше 3 років або був отриманий у спадщину, не оподатковується. Якщо ці умови щодо квартири не виконуються, дохід від продажу підлягає оподаткуванню ПДФО 5% та ВЗ 5%.

Якщо покупцем нерухомості є суб’єкт господарювання, він виступає податковим агентом фізособи-продавця цієї нерухомості. Саме такий суб’єкт господарювання має здійснити нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету ПДФО та ВЗ з доходу, отриманого фізособою від такого продажу.

Юрособа — податковий агент, що нараховує (виплачує) фізособі дохід від продажу нерухомості, сплачує ПДФО/ВЗ до відповідного бюджету за своїм місцезнаходженням (пп. 168.4.4 ПКУ https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n3877 ). Дохід від операцій з продажу об’єктів нерухомості показують у розділі І додатка 4ДФ https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0111-15#n21 з ознакою «104». Причому це стосується як оподатковуваних, так і неоподатковуваних доходів.

2. Податок на нерухомість. Юрособи є платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Причому не тільки за нежитлову, а й за житлову нерухомість теж (пп. 266.1.1 ПКУ https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n6392 ). За нерухомість, що перебуває у власності юросіб станом на 1 січня звітного року і є об’єктом оподаткування, юрособи самостійно обчислюють суму податку та подають декларацію не пізніше 20 лютого цього ж року. Така декларація подається ДПС органу за місцезнаходженням нерухомості з розбивкою річної суми податку рівними частками поквартально (пп. 266.7.5 ПКУ).

Виходячи з цих загальних правил і будемо визначати, який тип декларації слід подати за придбану в поточному році квартиру (ЗІР, 106.07 https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=31297):

1) юрособа, яка вперше подає декларацію з податку на нерухоме майно, за придбаний об’єкт звітує за рік і в полі, що відповідає типу декларації, зазначає «Звітна». Очевидно, якщо до цього жодної нерухомості у власності підприємства не було або вся його нерухомість не була об’єктом оподаткування, зокрема згідно з пп. 266.2.2 ПКУ декларацію за поточний рік воно не подавало (ЗІР, 106.07 https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=41237 ). Оскільки декларація, яку тепер йому слід подати, буде подаватися в поточному році вперше, вона повинна мати тип «Звітна»;

2) якщо підприємство вже звітувало з податку на нерухомість у поточному році та при переході права власності на об’єкт нерухомості після закінчення граничного терміну подання декларації (після 20 лютого звітного року) подають декларацію з типом «Уточнююча».

ДПС наполягає на тому, що в разі придбання нового об’єкта нерухомості посеред року уточнюючу декларацію слід подати протягом 30 календарних днів з дня виникнення права власності на такий об’єкт (ЗІР, 106.07 https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=41825 ). Проте, на нашу думку , підприємство має подати відповідну декларацію (або з типом «Звітна», або з типом «Уточнююча» не пізніше найближчого строку сплати авансового внеску з податку на нерухоме майно.

Раді допомогти, звертайтесь ще!