Як правильно відобразити ЦПХ у звітності та актах

На наш погляд, оскільки період надання послуг — червень, нарахування доходу мало б відбутися в червні, оскільки в акті зазначений період надання послуг. Господарські операції відображаються в тому періоді, в якому вони здійснені (Заокн про бузоблік ст.9 ), а витрати відображаються одночасно з доходами, заради яких вони понесені (НПСБО 126). Тож нарахування оплати за послуги мало б відбутися останнім днем червня, адже послуги надано та спожито в цьому місяці. Тобто в червні має бути в додатку 1 КЗО 25, місяць — червень, код типу нарахування — 0, кількість днів — 30, сума за червень. В додатку 4 — нарахована оплата та податки в колонках 3а, 4а та 5а. Ознака — 102. Якщо договір почався в червні — тоді в додатку 5 рядок із цією особою: код особи 3, початок дії договору — 1 червня, підстава для початку відносин — реквізити договору ЦПХ. Але якщо договір був укладений раніше, це мало б бути відображено в тому місяці, коли він почався.

Щодо липня, відображення в додатку 1 таке саме, відповідно до нарахованої суми за липень, кількість днів — 31. А в додатку 4 — в колонках 3а, 4а, 5а буде нарахування за липень, а в колонках 3, 4 та 5 — суми виплаченого доходу та утриманих податків, які було здійснено в липні за червень.

Тобто, на мій погляд, слід подати уточнюючий звіт за червень та показати нарахування.

Разом із тим, стаття 7 Закону про ЄСВhttps://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2464-17#Text передбачає:

Для осіб, які працюють у сільському господарстві, зайняті на сезонних роботах, виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами, творчих працівників (архітекторів, художників, артистів, музикантів, композиторів, критиків, мистецтвознавців, письменників, кінематографістів), та інших осіб, які отримують заробітну плату (дохід) за виконану роботу (надані послуги), строк виконання яких перевищує календарний місяць, єдиний внесок нараховується на суму, що визначається шляхом ділення заробітної плати (доходу), виплаченої за результатами роботи, на кількість місяців, за які вона нарахована.

Тобто, якби в липні було нараховано оплату за період з 1 червня по 31 (припустимо, або інше число) липня — в такому разі все було б інакше: тоді в червні така особа мала б бути визначена в додатку 1 без зарплати, тобто тільки пустий рядок з КЗО 26, місяць — червень 30 днів, без суми, а Д4 її взагалі б не було, а в липні створювалося б 2 рядки:

1.КЗО 26, КТН 1, місяць — липень, 31 день, сума = 1/2 суми, що нарахована за цей період, що охоплює як дні червня, так і дні липня, відповідна сума ЄСВ
2.КЗО 26, КТН 1, місяць — червень, дні — пусто, сума = 1/2 суми, що нарахована за цей період, що охоплює як дні червня, так і дні липня, відповідна сума ЄСВ
А в додатку Д4 було б зазначено в 3а, 4а, 5а повністю нараховану суму та податки, а 3, 4, 5 — фактично сплачені в липні (сума «брудними», ПДФО, військовий збір, фактична сплата яких припадає на липень).

Додаток 5 за липень не заповнюється, оскільки договір почався в будь-якому разі раніше. Але якщо він закінчився в липні — тоді слід було б зазначити рядок в Д5 із датою закінчення 31 липня, підстава — той самий договір, а підстава для припинення — відповідна норма ЦКУ: для договору підряду на виконання робіт можна вказати главу 61, а для договору для надання послуг — главу 63.

Отже, слід переглянути умови договору та визначити, за який саме період має за договором нараховуватися оплата. Якщо вона нараховується чітко за місяць, то іншого варіанту як нарахувати в червні за червень, у липні за липень — немає. Це підтверджує і акт: якщо він наданий за місяць, то стверджувати, що це оплата за період, що перевищує календарний місяць, підстав немає.

Раді допомогти, звертайтесь ще!