Заголовок тимчасово відсутній

Щодо цього питання не має чітко встановлених норм законодавством.

Наразі податківці не висловлюють свою думку з цього питання, але раніше вони наполягали, що "кухонні" необоротні активи не використовуються в господарській діяльності і є невиробничими ОЗ.

Сміливі платники можуть спробувати відстояти "господарський" статус таких ОЗ, спираючись на те, що за нормами ст. 66 КЗпП https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n420 власник зобов'язаний надавати перерву для відпочинку і харчування, зазвичай через чотири години після початку роботи. При цьому власник повинен правильно організувати працю працівників, створювати умови для зростання продуктивності праці, забезпечувати трудову і виробничу дисципліну, неухильно дотримуватися законодавства про працю і правил охорони праці, уважно ставитися до потреб і запитів працівників, поліпшувати умови їх праці та побуту (ст. 141 КЗпП).

У зв'язку з цим у колективному договорі можна передбачити, що підприємство придбає такі "кухонні" ОЗ для забезпечення нормальних санітарно-гігієнічних умов для харчування працівників, що сприяє поліпшенню умов праці і побуту (ст. 141 КЗпП) та підвищенню продуктивності праці з метою збільшення доходу підприємства. Цю ж фразу можна вказати в розпорядчому документі на придбання ОЗ (наказі).

Насамперед зазначимо, що за нормами пп. 14.1.138 ПКУ https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n256 необоротні активи, вартість яких становить менше 20 000 грн, не вважають ОЗ і включають до складу малоцінних необоротних матеріальних активів (МНМА). А щодо операцій з МНМА податківці послідовно відстоюють позицію про відсутність будь-яких коригувань фінансового результату (ІПК ДПСУ від 14.12.2020 р. № 5168/ІПК/99-00-05-05-02-06, від 15.12.2020 р. № 5196/ІПК/99-00-05-05-02-06).

Відповідно платники податку на прибуток відображають операції з МНМА на підставі даних бухгалтерського обліку. А за ним амортизацію нараховують незалежно від того, використовуються необоротні активи в господарській діяльності чи ні.

Якщо ж вартість необоротних активів перевищує 20 000 грн, їх відносять до ОЗ. Порядок відображення операцій з ОЗ у платників податку на прибуток залежить від того, чи проводять вони коригування фінансового результату до оподаткування на різниці, передбачені в ПКУ.

"Малодохідні" платники податку на прибуток (із річною сумою доходу менше 40 млн грн), які поставили в податковій декларації з податку на прибуток підприємств відповідну відмітку про непроведення коригування фінансового результату до оподаткування на різниці, передбачені в ПКУ, показують усі операції виключно на підставі даних бухгалтерського обліку (пп. 134.1.1 ПКУ). У бухобліку немає відмінностей в обліку "виробничих" і "невиробничих" необоротних активів.

А ось для "високодохідних" платників, які проводять коригування фінансового результату до оподаткування, виробничий статус необоротних активів має важливе значення.

Зокрема, згідно з п. 138.1 ПКУ фінансовий результат до оподаткування збільшують на суму:

– залишкової вартості окремого об'єкта невиробничих ОЗ, визначеної відповідно до НП(С)БО або МСФЗ, у разі ліквідації або продажу такого об'єкта;

– витрат на ремонт, реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення невиробничих ОЗ, віднесених до витрат відповідно до НП(С)БО або МСФЗ.

Своєю чергою, за нормами п. 138.2 ПКУ фінрезультат зменшують на суму первісної вартості придбання або виготовлення окремого об'єкта невиробничих ОЗ і витрат на їх ремонт, реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення, у тому числі віднесених до витрат відповідно до НП(С)БО або МСФЗ, у разі продажу такого об'єкта невиробничих ОЗ, але не більше суми доходу (виручки), отриманої від такого продажу.

Отже, амортизацію на невиробничі ОЗ у податковому обліку не нараховують, а пов'язані з ними витрати на ремонти та інші поліпшення не зменшують оподатковуваний прибуток.

Також "негосподарський" статус необоротних активів безпосередньо впливає на облік з ПДВ. Наразі платники включають "вхідний" ПДВ до складу податкового кредиту за всіма необоротними активами, незалежно від того, чи використовують їх у господарській діяльності. Головне – щоб у наявності була вірна податкова накладна, зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних (п. п. 198.1 – 198.3, 201.10 ПКУ).

Водночас за тими необоротними активами, які не використовують у господарській діяльності, платник податків зобов'язаний нарахувати "компенсувальні" зобов'язання на підставі пп. "г" п. 198.5 ПКУ.

У консультаціях на тему відображення в обліку з ПДВ "кухонних" необоротних активів податківці дотримуються формального підходу. Наприклад, у ІПК ДПСУ від 14.08.2020 р. № 3376/ІПК/99-00-05-05-02-06 контролери дійшли висновку, що в ситуації, коли вартість придбання чайників, холодильників тощо включають до складу вартості оподатковуваних операцій з постачання (реалізації) самостійно виготовлених товарів/послуг і компенсують їх споживачі, збільшуючи при цьому базу оподаткування ПДВ, то такі товари/послуги слід вважати використаними в оподатковуваних операціях, і додаткового нарахування податкових зобов'язань з ПДВ не відбувається.

Між тим на практиці важко включити амортизацію "кухонних" необоротних активів до складу вартості товарів (послуг), які використовують в операціях, що обкладаються ПДВ. Зазвичай таку амортизацію в бухгалтерському обліку відображають на субрахунку 949 "Інші витрати операційної діяльності".

Інколи податківці у консультаціях вказують, що підтвердженням включення вартості безоплатно переданих товарів / готової продукції до складу вартості оподатковуваних операцій, зокрема до вартості продажу товарів / готової продукції / послуг, які підлягають оподаткуванню та пов'язані з отриманням доходів, є, наприклад, калькуляція вартості товарів / готової продукції / послуг або інший, визначений обліковою політикою платника податку, документ, який установлює ціни продажу придбаних, увезених чи самостійно виготовлених товарів, та враховує у складі таких цін вартість безоплатно розданих/наданих із рекламною метою товарів/послуг. У таких випадках податкові зобов'язання з ПДВ відповідно до п. п. 185.1 та 198.5 ПКУ під час здійснення операцій з безоплатного розповсюдження товарів / готової продукції / послуг у маркетингових/рекламних цілях не нараховують.

Таким чином, можна у розпорядчому документі про облікову політику вказати документ, у якому наводять калькуляцію повної собівартості реалізованих товарів (готової продукції). Таким документом може бути калькуляція та/або Положення про ціноутворення. Головне, щоб у цих документах окремо було вказано таку статтю витрат, що включаються до складу ціни реалізованих підприємством товарів (готової продукції), як витрати на забезпечення харчування працівників (у тому числі амортизація "кухонних" необоротних активів).

Але правомірність ненарахування "компенсувальних" податкових зобов'язань за таких умов важливо підтвердити за допомогою індивідуальної податкової консультації на підставі ст. 52 ПКУ.

У бухгалтерському обліку витрати на амортизацію не залежать від того, мають необоротні активи виробничий статус чи ні. Зокрема, амортизацію та інші витрати за такими необоротними активами відображають у складі витрат того виду діяльності, у якому їх використовують. Наприклад, "кухонні" ОЗ адміністративного персоналу можна віднести до адміністративних витрат. Якщо ж харчуються всі працівники, амортизацію показують на субрахунку 949.

Оскільки питання не врегульоване законодавством, радимо отримати індивідуальну податкову консультацію на підставі ст. 52 ПКУ. Якщо буде отримано фіскальну відповідь, її можна оскаржити в судовому порядку (п. 53.2 ПКУ), де шанси на успіх підвищуються. А згідно з п. 53.2 ПКУ скасування судом індивідуальної податкової консультації є підставою для надання нової податкової консультації з урахуванням висновків суду.

Більше інформації https://7eminar.ua/news/2120-cai-kava-solodoshhi-dlya-pracivnikiv-ta-vidviduvaciv-oblik-ta-opodatkuvannya?page=39 .

Раді допомогти, звертайтесь ще!