Заголовок тимчасово відсутній

На нашу думку, це буде порушенням принципу послідовності бухгалтерського обліку, який згідно зі ст. 4 Закону № 996 (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/996-14#n83) полягає в постійному (з року в рік) застосуванні підприємством обраної облікової політики. Зміна облікової політики можлива лише у випадках, передбачених національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, міжнародними стандартами фінансової звітності та національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку у державному секторі, і повинна бути обґрунтована та розкрита у фінансовій звітності.

Резерв на оплату відпусток можуть не створювати (п. 7 розд. І НП(С)БО 25) підприємства, зазначені в пп. 2 п. 2 розд. І НП(С)БО 25 (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0161-00#n15):
– непідприємницькі товариства;
– мікропідприємства – юридичні особи, визнані такими відповідно до Закону № 996.
Згідно з ч. 2 ст. 2 Закону № 996 (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/996-14#n51) до мікропідприємств належать підприємства, показники яких на дату складання річної фінансової звітності за рік, що передує звітному, відповідають щонайменше двом із таких критеріїв:
– балансова вартість активів – до 350 тис. євро;
– чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) – до 700 тис. євро;
– середня кількість працівників – до 10 осіб.
Якщо підприємство однієї з наведених категорій за показниками річної фінансової звітності протягом двох років поспіль не відповідає наведеним критеріям, воно відноситься до відповідної категорії підприємств.
Таким чином, якщо Ваше підприємство два роки поспіль перевищило показники мікро, на третій рік треба нараховувати резерв на оплату відпусток, оскільки у цьому році на витрати можна віднести тільки відпустки поточного року, а за всі попередні роки витрати на їх оплату мали відноситись у вигляді резерву.

При цьому зміни в облікову політику щодо нарахування резерву відпусток і саме його нарахування має проводитись з початку року.

Раді допомогти, звертайтесь ще!