Заголовок тимчасово відсутній

З точки зору визначення податкових різниць, звернемося до відповідного пункту ПКУ.

Відповідно до пп. 140.5.10 п. 140.5 ст. 140 Кодексу, фінансовий результат звітного періоду збільшується на суму перерахованої безповоротної фінансової допомоги (безоплатно наданих товарів, робіт, послуг) особам, що не є платниками податку.

Таким чином, незалежно від обліку таких витрат у бухобліку, різниці потенційно виникають у тому періоді, коли фактично перераховані внески. Різниці розраховуються безпосередньо в момент визначення податкового фінансового результату, тобто наявність цих різниць, якщо вони дійсно є, у бухобліку відображається тільки у вигляді ВПА та ВПЗ (тобто впливає на податок на прибуток), при цьому враховуються всі внески: адже за умовами членства в асоціації ви не купуєте штрих-коди та сертифікати — вони надаються безоплатно, але за умови сплати додаткових членських внесків, і тому всі оплати мають порівнюватися з 4% з точки зору податкових різниць.

Таким характером цих внесків і обумовлена думка фахівців, що їх потрібно відносити на Д-т 949. Можу сказати, що якщо так буде зроблено — формально все буде вірно.

Але в Законі про бухоблік, у статті 4, закладено принцип превалювання сутності над формою — операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.

А в НП(С)БО 16 закладено принципи:

Перелік і склад статей калькулювання виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) установлюються підприємством.
Перелік і склад змінних і постійних загальновиробничих витрат установлюються підприємством.
При цьому, витрати на управління якістю, зокрема витрати на сертифікацію, відносяться до загальновиробничих витрат.

Тому, на мій погляд, при дотриманні обліку податкових різниць у податковому обліку, як було вказано вище, у бухгалтерському обліку для більш коректного відображення собівартості продукції та структури витрат підприємства було б доцільно все ж таки ті внески, які сплачуються щорічно у фіксованій сумі, у бухобліку відносити до витрат майбутніх періодів (р. 39) та пропорційно розподіляти по місяцях, бо така витрата забезпечує підприємству користування послугами асоціації певний період.

Щодо внесків, які пов'язані із перереєстрацією сертифікатів та отриманням штрих-кодів, на мій погляд, слід відносити до загальновиробничих витрат (Д-т 91) та розподіляти на ту продукцію, для якої призначені відповідні штрих-коди. Це ніяк не спотворює податковий облік, а бухгалтерський облік робить більш коректним з точки зору економічного змісту таких витрат.

Раді допомогти, звертайтесь ще!