Заголовок тимчасово відсутній

Юрособа або ФОП, які надають послуги з ведення обліку та/або податкового консультування є СПФМ це той, хто забезпечує ведення обліку ФОП або юрособи-замовника. Тоді саме такий СГ має:

• стати на облік у системі Держфінмоніторингу з урахуванням вимог Порядку № 850;


• виконувати вимоги Закону № 361 та норми Положення № 282.

Такі самі вимоги має виконувати суб’єкт підприємницької діяльності, самозайнята особа, які провадять діяльність у сфері бухгалтерського обліку та/або аудиторської діяльності, коли опікуються бухобліком замовника на договірних засадах (ч. 4 ст. 8 Закону про бухоблік).

Окрім того, основною функцією бухгалтера / податкового консультанта як СПФМ є інформування Держфінмоніторингу про підозрілі фінансові операції клієнта або про розбіжність між даними бенефіціарів згідно з ЄДР та інформацією про кінцевих бенефіціарних власників, що він виявив під час належної перевірки клієнта (ч. 2 ст. 8; ч. 2 ст. 10 Закону № 361).

З 1 серпня 2024 року набрав чинності наказ Мінфіну № 282, яким затвердили Положення про здійснення фінансового моніторингу суб’єктами первинного фінансового моніторингу, державне регулювання і нагляд за діяльністю яких здійснює Міністерство фінансів України. Це новий документ, що стосується насамперед аудиторів, бухгалтерів, податкових консультантів, рієлторів, операторів лотерей – суб’єктів господарювання, які надають відповідні послуги, адже вони є суб’єктами первинного фінмоніторингу відповідно до ст. 6 Закону № 361 «Про запобігання і протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення». https://7eminar.ua/events/4133/9212https://www.youtube.com/watch?v=Mp2LdtJ48xc

Узяття на облік на цей час відбувається через подання форми № 1-ФМ "Форма обліку суб'єкта первинного фінансового моніторингу", затвердженої наказом Мінфіну від 29.01.2016 р. № 24.Форму потрібно подати на адресу Держфінмоніторингу (вул. Білоруська, 24, м. Київ, 04655, МСП 655) у роздрукованій формі або заповнені за допомогою ручки розбірливо друкованими літерами чорним чи синім чорнилом (для форм із ручним способом заповнення). Стандартні форми подання інформації до Держфінмоніторингу у форматі PDF або Excel можна отримати на офіційному вебсайті Держфінмоніторингу за електронною адресою: https://bit.ly/319DvSy.https://7eminar.ua/news/1159-finmonitoring-dlya-buxgaltera-auditora-ta-podatkovogo-konsultanta

Коли ставати на облік? Відповідаючи на це запитання, слід урахувати такі моменти.
1. Наявність / відсутність певного спецкоду КВЕД. Той чи інший код КВЕД (наприклад, той же 69.20 «Діяльність у сфері бухгалтерського обліку й аудиту; консультування з оподаткування»), вважаємо, не є однозначним показником для постановки на облік. Втім як і його відсутність. Усе тому, що ключове у питаннях обліку у Держфінмоніторингу — фактичне надання тих чи інших послуг. Звісно, відповідний «бухобліково-консультативний» КВЕД може привертати увагу, але його відсутність — не стовідсоткова гарантія права на необлік у Держфінмоніторингу.
Тож першочерговим є не код КВЕД, а те, які послуги ви надаєте. Якщо у суб’єкта господарювання немає «бухгалтерського» КВЕД 69.20 «Діяльність у сфері бухгалтерського обліку й аудиту; консультування з оподаткування», але фактично надаються бухпослуги / послуги податкового консультування, які передбачають доступ до інформації про господарські операції клієнта, то відсутність КВЕД 69.20 не рятує від необхідності стати на облік в Держфінмоніторингу.
2. Строки постановки на облік. Вони визначені у постанові КМУ від 09.09.2020 № 850. Зокрема, для ФОП, які надають бухпослуги / податкові консультації, це — не пізніше дня проведення першої фіноперації або дати встановлення ділових відносин з клієнтом (абз. 2 п. 5 Порядку № 850).
Очевидно, що більш актуальним для підприємців-бухгалтерів є момент встановлення ділових відносин з клієнтом. Наприклад, може йтися про дату укладення договору про надання послуг. Хоча це лише один з варіантів, він — найбільш очевидний та такий, що легко може перевірятися.
3. ФОП-бухгалтер не зобов’язаний:
1) контролювати порогові фінансові операції клієнта (повідомляти про такі операції до Держфінмоніторингу, реєструвати та зберігати документи щодо них). Нагадаємо: порогові фіноперації — це операції на суму 400 тис. грн і більше (для тих, хто проводить лотереї / азартні ігри — 55 тис. грн і більше) плюс за наявності певних інших критеріїв (ст. 20 Закону № 361). Про це йдеться у ч. 2 ст. 10 Закону № 361;
2) розробляти, впроваджувати та оновлювати правила фінмоніторингу, програми проведення первинного фінмоніторингу та інші внутрішні «фінмоніторингові» документи. У тому числі визначати так звані ризик-апетити, тобто прийнятний та неприйнятний рівень ризику щодо клієнтів та їх операцій (див. п. 7 Положення № 282);
3) призначати працівника, відповідального за проведення фінмоніторингу.
Щодо останніх двох пунктів зауважимо таке. Звільнення від цих обов’язків для ФОП-бухгалтерів випливає з ч. 1 ст. 8 Закону № 361 (увага на формулювання «крім… що провадять свою діяльність одноособово, без утворення юридичної особи»). І ФОП цілком відповідає цьому: «здійснює свою діяльність одноособово», без утворення юрособи (що також підтверджується п. 5 Положення № 850). І вважаємо, що ФОП підпадатиме під звільнення щодо п. 2 та п. 3 нашого списку навіть тоді, коли найматиме для себе працівників. Бо від того такий підприємець юрособою не стане. А з п. 5 Положення № 850 випливає, що є лише два варіанти: або суб’єкт — ФОП чи фізособа, або — юрособа. Хоча питання все-таки досить спірне
4. Відповідальність. Суми штрафів у сфері запобігання відмиванню коштів часто дуже великі. Тому відповідальність серйозна. Штрафи передбачено у:
1) ст. 1669КУпАП. Сума штрафу: від 5100 до 34000 грн. Протоколи мають складатися представниками Мінфіну;
2) ст. 32 Закону № 361. Суми штрафів різноманітні і достатньо великі (найменший — до 51000 грн). Проте всюди встановлена лише максимальна межа (наприклад, «до 20 тисяч неоподатковуваних мінімумів», «до 3 тисяч неоподатковуваних мінімумів» тощо). Накладаються санкції представниками Мінфіну. Крім штрафів, передбачені також, зокрема, письмові застереження (п. 1 ч. 2 ст. 32 Закону № 361).
Цитувати усю ст. 32 Закону № 361 не будемо. Звернемо увагу на деякі нюанси:
— не до всіх застосовують саме максимальну суму штрафу. Усе залежатиме від конкретних обставин, перелічених у ч. 7 ст. 32 Закону № 361. Наприклад, враховуватиметься фінансовий стан СПМФ, наявність співпраці з держорганами та наявність / відсутність збитків для третіх осіб. Теоретично можуть обмежитися й письмовим застереженням;
— щодо штрафу за непостановку на облік у Держфінмоніторингу. Окремої санкції саме за те, що ФОП-бухгалтер не став на облік, у законодавстві немає. Є лише штраф за «за порушення інших вимог…» у розмірі 51000 грн. Але нам трапилася постанова Третього апеляційного адмінсуду від 28.01.2022 у справі № 160/4751/19. Вона свідчить про те, що можуть «пришити» замість цього неподання інформації у випадках, передбачених законодавством. І там штраф вже складає до 340000 грн. Проте цікавий факт: судової практики щодо непостановки на облік у Держфінмоніторингу тих, хто надає бухпослуги, ну дуже мало.
Чи є особливості на період воєнного стану? Досить спірна історія. Наразі продовжує діяти Закон України від 03.03.2022 № 2115-IX. Він передбачає, що до юросіб та ФОП не застосовується адмін- та/або кримінальна відповідальність за неподання чи несвоєчасне подання звітності та документів. Однак у Держфінмоніторингу роз’яснюють, що інформацію можна не подавати лише за відсутності фізичної можливості це зробити.
Хто контролює? ФОП-бухгалтерів, які є СПФМ, контролює Держфінмоніторинг та Мінфін. Порядок нагляду встановлено у постанові КМУ від 16.06.2023 № 662.

Раді допомогти, звертайтесь ще!