Заголовок тимчасово відсутній

У бухобліку вартість товарів, які безкоштовно екпортовано, спишіть на витрати.

Бухоблік. Бухоблік безоплатного експорту товару не відрізняється від звичайного експорту, окрім того, що при цьому у суб'єкта господарювання не виникає дохід. Сума сплачених митних платежів, а також брокерських послуг відображається за дебетом рахунку відповідних витрат. Так, наприклад, якщо мова йде про безкоштовний експорт в рекламних цілях, то в такому разі вартість експортованого товару можна в бухобліку списати так: Дт 93 Кт 28. Якщо ж мова йде про благодійну допомогу нерезиденту, то зробіть запис: Дт 949 Кт 28.

Якщо під час митного оформлення експорту Вами буде сплачено мито, то покажіть його так: Дт 377 Кт 311 та Дт 93/949 Кт 377.

Податок на прибуток. Тут все залежить від того, чи веде підприємство облік податкових різниць. Якщо не веде, то означену операцію у прибутковому обліку слід відображати суто за правилами бухобліку. Якщо ж підприємство веде облік податкових різниць, то в такому разі потенційно виникає необхідність застосування коригування із пп. 140.5.5-1 ПКУ - https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n10713 та пп. 140.5.10 ПКУ.

Першу різниць - із пп. 140.5.5-1 ПКУ - застосовують, коли мова йде про експорт на користь нерезидента із Переліку № 1045 - https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1045-2017-%D0%BF#Text, або нерезидента, організаційно-правову форму якого згадано в Переліку № 480 - https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/480-2017-%D0%BF#Text. Адже безоплатне постачання з метою оподаткування прирівняно до продажу (див. пп. 14.1.202 ПКУ). Тому хоча в бухобліку й не визначають дохід від такої операції, проте вона зумовлює виникнення збільшуючого коригування за приписами пп. 140.5.5-1 ПКУ на 30 % вартості товарів, переданих вказаним "особливим" нерезидентам (рядки 3.1.7 та 3.1.7.1 додатка РІ).

Друга різниця - із пп. 140.5.10 ПКУ - потенційно застосовується, адже мова йде про безоплатне постачання. З цього приводу у категорії 102.12 ЗІР - https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=40762 податківці вказували: "Таким чином, якщо нерезидент сплачує податок на прибуток із суми безповоротної допомоги (безоплатно наданих товарів, робіт, послуг) відповідно до вимог п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 ПКУ, то платник податку – резидент України не збільшує фінансовий результат до оподаткування на суму такої безповоротної допомоги (безоплатно наданих товарів, робіт, послуг) відповідно до вимог п.п. 140.5.10 п. 140.5 ст. 140 ПКУ".
Тобто, зважаючи на означену позицію податкової виходить, щоб високодохідному експортерові безоплатних товарів визначитися, рахувати йому чи ні різницю за пп. 140.5.10 ПКУ - https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n10713, спершу слід з’ясувати, чи є контрагент-нерезидент платником податку на прибуток. Тобто чи отримує юрособа-нерезидент дохід, що оподатковується податком із доходів нерезидента (тобто т.зв. податком на репатріацію - див. далі).
Податок на репатріацію. Цей податок, по ідеї, виникає лише коли мова йде про благодійні внески та пожертвування (див. пп. "ї" пп. 141.4.1 ПКУ). В решті випадків безоплатно надані товари не є господарською діяльністю нерезидента на території України, у зв’язку з чим, на нашу думку, податок на репатріацію утримуватися не повинен (пп. "к" пп. 141.4.1 ПКУ). А раз так, то до такої операції на думку податківців слід застосовувати коригування із пп. 140.5.10 ПКУ. Його записують до рядка 3.1.10 додатка РІ.

ПДВ. Якщо ж митна вартість безоплатних товарів не перевищила 150 євро, тоді операція з їх вивезення не є об’єктом оподаткування ПДВ (пп. 196.1.16 ПКУ).

Раді допомогти, звертайтесь ще!