Заголовок тимчасово відсутній

Основні положення українського законодавства на тему відеоспостереження Стаття 32 Конституції України Статті 307 Цивільного кодексу ст. 12 Закону «Про охоронну діяльність»
Якщо коротко, вести запис можна у всіх місцях, але необхідно врахувати, щоб ці камери знаходилися на видному місці, були інформаційні таблички про ведення такої діяльності. Також заборонено у місцях особистого користування, таких як, туалети, роздягальні, ванні кімнати (та інших, в яких людина спеціально усамітнюється від інших), заборонено проводити зйомку без дозволу в транзитних будівлях (вокзали, станції метро тощо), органів влади та самоврядування, забороняється проводити зйомку, якщо це заважає діям поліції, МНС, медичним працівникам; не можна проводити зйомку в громадських місцях, які є приватною власністю (наприклад, прибудинкова територія приватного будинку)

Ви зобов'язані проінформувати співробітників, клієнтів про те, що в приміщенні проводиться відеозапис. Так само як і людей яких збираєтеся «записувати» на диктофон або інший аудіозаписуючий пристрій.

У громадських місцях будь-яка система відеоспостереження повинна супроводжуватися табличкою, що ведеться відеозапис. Якщо, при цьому, ваші камери відеоспостереження записують і звук – має бути додаткова попереджувальна табличка. ОКРЕМА.

Ось приклад, який розміщений на порталі Держпраці : Рішення Харківського апеляційного суду у справі № 623/2637/18 Через рік після звільнення позивачка дізналася, що у приміщенні торговельного павільйону, де вона працювала, було встановлено камери відеоспостереження та протягом всього робочого часу за нею здійснювався АУДІО- та відео- контроль технічними засобами. попередження про такі умови праці позивачка не отримувала, згоду на здійснення аудіо- відео- чи фото- фіксації свого особистого життя, вона не надавала, не була обізнана і про те, що її трудова діяльність повністю фіксується за допомогою технічних засобів, та що без її відома дані записи перебуватимуть у володінні і розпорядженні відповідача-роботодавця. Жінка просила суд визнати дії роботодавця незаконними та стягнути моральну шкоду у розмірі 50 тис грн. Суд першої інстанції у задоволенні позову відмовив. Суд апеляційної інстанції встановив, що відеоспостереження НЕ БУЛО приховане і ВІДМОВИВ жінці у задоволенні позову. Взято з порталу Держпраці https://smu.dsp.gov.ua/news/pravomirnist-vykorystannia-tekhnichnykh-zasobiv-videosposterezhennia-na-robochomu-mistsi/

Таким чином, згода - не потрібна, але повідомлення - потрібне. Зя того, щоб не створювати ситацію, як в прикладі - тобто розрахуовувати тільки на табличку (яек бачимо, це може викликати суперечки , хоч підприємство і виграло суд) - краще всього ознайомити працвників під підпис (можливо, в правилах внутрішньогго розпорядку, якщо такі є , з якими працвники ознайомлюються під підпис). Але - ознайомити, а не спитати згоди.

Раді допомогти, звертайтесь ще!