Заголовок тимчасово відсутній

Якщо договірні умови передачі продукції передбачають перехід права власності на неї на складі підприємства, при цьому підприємство не здійснює доставку та не несе витрат на перевезення продукції автомобільним транспортом, та не завантажує товар на транспорт покупця ( в даному випадку - засновника) то підстав свторювати ТТН немає. Якщо отримувач-фізична особа все ж замовив транспорт, або приїхав на своєму - то тут привід виписати ТТН є.

Відповідно до ст. 1 Закону, вантажовідправник - фізична особа, фізична особа - підприємець або юридична особа, яка надає перевізнику вантаж для перевезення та вносить відповідні відомості до товарно-транспортної накладної або іншого визначеного законодавством документа на вантаж.

Товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу (крім фізичних осіб, які здійснюють перевезення вантажу за рахунок власних коштів та для власних потреб) документ, призначений для обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, який складається у паперовій та/або електронній формі та містить обов’язкові реквізити, передбачені цим Законом та правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом (ст. 1 Закону).

Відповідно до ст. 48 Закону про автотранспорт, документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Поняття перевізника в Законі про автотранспорт не визначено. Але згідно з п. 1 Правил №363 перевізник - фізична або юридична особа - суб'єкт господарювання, що надає послуги з перевезень вантажів чи здійснює за власний кошт перевезення вантажів автомобільними транспортними засобами.

Тобто, перевізник — це той, хто перевозить вантаж. Якщо вантаж перевозить покупець власним транспортом, то він є перевізником. Якщо покупець наймає для перевезення сторонню організацію, то така стороння буде перевізником.

З наведеного випливає, що якщо продавець завантажує продукцію в транспорт перевізника (покупця чи найнятого покупцем), то такий продавець є вантажовідправником.

У формі ТТН (додаток до Правил №363), є окремі реквізити для відображення процесу завантаження вантажу в транспортний засіб — розділ "Вантажно-розвантажувальні операції". Очевидно, що якщо автомобіль покупця заїджає на склад продавця, продавець здійснює завантаження в автомобіль, приміром, навіть власними засобами завантаження (кран тощо), причому перед і після завантаження автомобіль може зважуватися на автовагах продавця, то саме продавець і є вантажовідправником.

Тут зазначимо, що згідно з ст. 48 Закону про автотранспорт вантажовідправник повинен зазначити в ТТН загальну вагу автомобіля з вантажем, масу брутто. Звісно, що саме вантажовідправник, якщо він зважує автомобіль на власних вагах, має заповнювати ці дані в ТТН.

З наведеного випливає, що в даній ситуації продавець є вантажовідправником та повинен виписувати ТТН. Такий самий висновок буде, якщо проаналізувати норми Правил №363.

Можна посперечатися, що від моменту отримання таовар стає власністю фізособи, і тоді діє норма, що виправдовує відсутність ТТН - " крім фізичних осіб, які здійснюють перевезення вантажу за рахунок власних коштів та для власних потреб". Це дійсно так, і самому покупцеві -фізособі така ТТН не потрібна. Але, з огляду на те, що підприємство є платником ПДВ, та для підтвердження реальності здійснення операцій в пакеті документів податківці вимагають ТТН - то безпечніше буде її скласти та зберігати підприємству свій екземпляр

Але, звичайно, якщо товар взагалі не перевозиться автомобільним транспортом, ТТН не потрібна.

Раді допомогти, звертайтесь ще!