Заголовок тимчасово відсутній

За діючою нині редакцією Закону 1105 приймати рішення про призначення страхових виплат може керівник підприємства чи підприємець-роботодавець одноосібно. Тому, при дійсності самого лікарняного, та вірного визначення суми, що вказана в заявці, підстав для визначення як неправомірного витрачання страхових коштів в Законі немає.

З 01 січня 2023 року набула чинності оновлена редакція Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1105-14#Text, якою було внесено ряд змін до розрахунку і призначення допомог за лікарняними.

Див. роз'яснення https://www.kmu.gov.ua/news/kym-zaminyty-komisii-z-sotsialnoho-strakhuvannia-ta-iak-pryznachaty-dopomohy-za-likarnianymy

Хто замінив комісії з соціального страхування на підприємствах і як тепер призначати допомоги за лікарняними?

● Раніше на кожному підприємстві, в установі чи організації створювалась комісія (або уповноважений, якщо на підприємстві до 5 працівників) із соціального страхування. Такі комісії були обов’язковими як для державних, так і для приватних чи інших підприємств і навіть ФОП. Саме комісія була уповноважена призначати або відмовляти в призначенні допомоги за кожним лікарняним співробітників.

● Однак з 01 січня 2023 року створення і діяльність таких комісій не передбачені.

● Тож відтепер рішення про призначення або відмову в призначенні допомог за листками непрацездатності має приймати сам роботодавець або уповноважена ним особа.

● Призначити уповноважену особу можна розпорядчим документом на розсуд керівника підприємства.

● Рішення про призначення допомоги по тимчасовій втраті працездатності, декретної допомоги, допомоги на поховання необхідно оформлювати відповідним розпорядчим документом – це може бути наказ, постанова, розпорядження, рішення тощо

Підстави для зняття суми лікарняних перелічені в повідмленні Пенсійного фонду https://www.pfu.gov.ua/kv/219694-yak-zapobigty-shtrafam-za-nepravylno-oformleni-likarnyani/:

– невірно обчислений страховий стаж застрахованої особи для визначення розміру допомоги по тимчасовій непрацездатності;

– при обчисленні середньої заробітної плати для розрахунку допомоги по тимчасовій непрацездатності невірно визначалася кількість календарних днів зайнятості та/або невірно нараховувалася заробітна плата в розрахунковому періоді;

– оплата допомоги по тимчасовій непрацездатності за рахунок коштів Пенсійного фонду України одночасно з оплатою періоду простою;

– перевищення суми допомоги по вагітності та пологах у розрахунку на місяць розміру максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, з якої сплачувалися страхові внески;

– оплата допомоги по тимчасовій непрацездатності, в розрахунку на місяць вище за розмір мінімальної заробітної плати, у випадку, коли протягом дванадцяти місяців перед настанням страхового випадку за даними Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування застраховані особи мали страховий стаж менше шести місяців;

– оплата днів огляду застрахованої особи у медико-соціальній комісії із встановленням групи інвалідності та/або оплата допомоги по тимчасовій непрацездатності після встановлення групи інвалідності.

Раді допомогти, звертайтесь ще!