Заголовок тимчасово відсутній

На жаль, у ПКУ немає приписів щодо порядку дій у разі поновлення статусу платника єдиного податку "задмін числом".

Згідно з роз'ясненнями податкової дійсно, у разі прийняття контролюючим органом або судом рішення на користь платника податків — юрособи, за яким скасували анулювання реєстрації платника єдиного податку, податковий орган самостійно має внести зміни до Реєстру платника єдиного податку, зокрема, має анулювати дату виключення юридичної особи з такого Реєстру. Відповідно така особа вважається платником єдиного податку, у тому числі за період адміністративного або судового оскарження (категорія 108.01.01 ЗІР - https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=41724). Тобто, по суті, Вам в організаційному плані нічого не потрібно робити. Це зроблять податківці самі.
Разом з тим, на жаль, в ПКУ немає жодної норми, яка б описувала порядок дій (зокрема, щодо звітних моментів) у разі поновлення статусу платника єдиного податку "заднім числом". Тому, зважаючи на неврегульованість ситуації, рекомендуємо Вам найперше звернутися до податкової за отриманням індивідуальної податкової консультації.
Якщо ж міркувати логічно, то виходить, що з одного боку, коли платник подавав декларацію з податку на прибуток за 2023 рік, він мав статус прибутківця (адже його реєстрацію як платника єдиного податку було анульовано за рішенням контролюючого органу). Податківці ці декларації прийняли. Отже, сума податку, зазначена в такій декларації, має статус узгодженого грошового зобов'язання (п. 54.1 ПКУ - https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/ed20240616#n1297). Відповідно такі суми дійсно підлягали сплаті до бюджету. Те, що підприємству поновлено його статус платника єдиного податку "заднім числом", не скасовує подані ним декларації з податку на прибуток за період, коли відбувалося судове оскарження.
Наприклад, у ситації, коли реєстрацію платника єдиного податку анульовано "заднім числом", податківці рекомендують не подавати уточненки за період, коли такий платник не перебував в реєстрі платників єдиного податку. При цьому вони вказують, що суб’єкт господарювання може звернутись з письмовою заявою до контролюючого органу за основним місцем обліку (місцем податкової реєстрації) щодо невизнання даної звітності як податкової з відповідним поясненням (див. консультацію у категорії 107.01 ЗІР - https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=35587). Проте як відреагують місцеві податківці на таку заяву, ДПСУ не зазначає. Тобто, гарантії, що буде прийняте рішення на користь платника податків, не надаються.
Тому, на наш погляд, уточненку до декларації з податку на прибуток за 2023 рік краще все ж подати і "відмінусувати" нею сплачений Вами податок. Тим більше, що податківці допускають можливість подання прибуткової уточненки у період, коли підприємство вже не в статусі прибутківця (https://zp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/print-636521.html). Подати таку уточненку Ви можете в будь-який момент. А, щоб у податківців не виникало питань з приводу подання такої уточненки, рекомендуємо, оформити до неї довільне доповнення, в якому описати, що причиною подання такої уточненки є поновлення реєстрації платника єдиного податку "заднім числом". Таке доповнення вважатиметься невід'ємною частиною уточненки (абз. 2 п. 46.4 ПКУ).
Після подання такої уточненки у Вашій інтегрованій картці з'явиться переплата з податку на прибуток, яку в подальшому Ви зможете зарахувати (за заявою) у рахунок, наприклад, єдиного податку (пп. "б" п. 87.1 ПКУ).
Тепер стосовно подання декларації платника єдиного податку за 9 місяців 2023 року, за 2023 рік та за I квартал 2024 року. Граничні термін їх здачі та сплати на їхній підставі єдиного податку давно вже пройшли (абз. 2 п. 294.1, пп. 49.18 2 ПКУ). Разом з тим, оскільки реєстрацію платника єдиного податку поновлено "заднім числом", то, по ідеї, їх все ж потрібно подати. Адже п. 49.2 ПКУ мовить, що платник податків зобов’язаний за кожний встановлений ПКУ звітний період, в якому виникають об’єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог ПКУ подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.
В які строки це зробити? На наш погляд, оскільки відсутні чіткі приписи в ПКУ щодо цього, то краще зробити це якнайшвидше. Питання тільки в тому, чи будуть податківці застосовувати в такому разі штраф на підставі п. 120.1 ПКУ (як за несвоєчасне подання декларацій). Тому, щоб мінімізувати ризики застосування підвищеного (в розмірі 1020 грн) штрафу із п. 120.1 ПКУ (звичайно, якщо податкова взагалі буде його тут застосовувати, адже загалом це не є помилкою платника), гадаємо, є сенс здати всі три декларації одночасно. Тоді, за умови все ж застосування податковою санкції із п. 120.1 ПКУ, штраф буде 340 грн за кожну несвоєчасно подану деку.
Якщо на підставі таких декларації у Вас виникатиме єдиний податок до сплати, то знову ж таки, щоб уникнути потенційної можливості застосування штрафу із п. 124.1 ПКУ (за прострочку сплати податку) можна зробити так. Подати спочатку "нульові" декларації платника єдиного податку за 9 місяців 2023 року, за 2023 рік та за I квартал 2024 року. Відтак, оскільки, в них не буде задекларовано податок до сплати, то й штраф із п. 124.1 ПКУ, застосовувати не буде до чого. Дещо згодом можна подати до них три уточнюючі декларації. Тоді Вам треба буде лише сплатити податок на підставі таких уточненок, а от самоштрафу та пені у Вас не буде (див. п. 69.1 підрозділу 10 р. ХХ ПКУ). Ну і знову ж штрафу із п. 124.1 ПКУ також в такому разі бути не може.
А якщо до подання уточненок до декларації з єдиного податку Ви спершу подасте уточненку до декларації з податку на прибуток, то тоді можливо Вам і в загалі не доведеться щось платити. Адже Ви зможете за заявою зарахувати переплату із податку на прибуток, яка виникне після подання уточненки до декларації з податку на прибуток за 2023 рік, в рахунок єдиного податку, який виникне теж на підставі подання уточненок до декларацій за 9 місяців 2023 року, за 2023 рік та за I квартал 2024 року.

Раді допомогти, звертайтесь ще!