Заголовок тимчасово відсутній

Товарно-транспортна накладна (ТТН) – це основний первинний документ, який містить інформацію про перевезення вантажу, обсяги такого перевезення та відповідальних за його здійснення осіб. Цей документ використовується як єдиний для внутрішніх перевезень (в межах України).

Товарно-транспортну накладну мають використовувати всі без винятку суб’єкти господарювання – як юридичні, так і фізичні особи. При чому незалежно від виду транспорту: для перевезень як на вантажних, так і на легкових автомобілях.

Нормативно-правовою базою для використання ТТН є такі документи:

• ст. 48 Закону «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 р. № 2344;
• п. 11 Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Мінтранспорту від 14.10.1997 р. № 363;
• п. 15 Порядку проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі), що затверджений постановою Кабміну від 08.11.2006 р. № 1567.

У Закон про автотранспорт внесли зміни, пов’язані з посиленням габаритно-вагового контролю. Це Закон «Про внесення змін до деяких законів України щодо окремих питань здійснення габаритно-вагового контролю» від 03.06.2021 р. № 1534, який набув чинності 01 жовтня 2021 р. Ці зміни стосувалися тоді й ТТН.

Форму ТТН можна знайти у Додатку 7 до Правил № 363. Утім, можна оформляти ТТН і без дотримання форми, але лише за умови наявності в ній обов’язкових реквізитів. Перелік таких обов’язкових реквізитів ТТН є вичерпним

Товарно транспортна накладна підтверджує:

факт перевезення вантажу на підставі договору перевезення (п. 11 Правил № 363);
право водія на перевезення вантажу перед автотранспортною поліцією (ст. 48 Закону про автотранспорт). Поліція має право у водія-перевізника запитати окрім стандартних водійських прав та полісу страхування ще й документ, який підтверджує його право перевозити комерційний вантаж.
Ніякий інший документ не може підтвердити факт перевезення (роз’яснення ДПС ЗІР 102.03). Наприклад, видаткова накладна не підходить, так як посвідчує лише передачу ТМЦ від постачальника до покупця, але не до водія, який може представляти іншу організацію.

Акт наданих послуг не доводить сам факт перевезення (навантаження, розвантаження автомобіля), адресу доставки. За наявності такого акта без ТТН ДПС може вважати операцію фіктивною, позбавляючи платника податку права на визнання витрат та податкового кредиту з ПДВ (індивідуальна податкова консультація ДФС від 19.02.2018 р. № 654/6/99-99-14-03-03-15/ІПК, роз’яснення ДПС ЗІР 102.02).

ТТН не складають тільки тоді, коли відсутній факт надання послуги з перевезення (перевезення відбувається для власних потреб чи послуга не виділена в документах), а саме:

1. перевезення самостійно по власним пунктам;
2. самостійна доставка ТМЦ покупцю постачальником без виділення вартості доставки в документах;
3. самостійна доставка ТМЦ від постачальника покупцем.

В усіх цих випадках має бути відсутній сторонній перевізник.

Також без традиційної ТТН проходять перевезення поштовими службами.

В інших ситуаціях товарно-транспортна накладна завжди обов’язкова і завжди має бути 3 екземпляри незалежно від кількості сторін процесу перевезення, адже для кожної зі сторін товарно транспортна накладна виконує окрему функцію, яку не можуть замінити інші первинні документи.

Раді допомогти, звертайтесь ще!