Заголовок тимчасово відсутній

У разі відсутності такого договору на видалення та утилізацію відходів, в якому визначаються терміни передачі відходів на утилізацію та захоронення, суб’єкти господарювання є платниками екологічного податку.
Якщо підприємство укладе договір на видалення та утилізацію відходів з суб'єктами господарювання (комунальними або спеціалізованими підприємствами тощо), то воно не вважається платником екологічного податку. В іншому випадку підприємство, справді, має сплатити екоподаток за розміщення відходів у вигляді зношених шин. Мало того, підприємству загрожуватимуть штрафи за порушення норм природоохоронного законодавства.
Наразі серед платників екологічного податку (ст. 240 ПКУ) немає власників автошин. Включити їх до платників цього податку можна хіба що згідно із пп. 240.1.3 ПКУ. За ним платниками екологічного податку є особи, які здійснюють розміщення відходів. Але за пп. 14.1.223 ПКУ, розміщення відходів — це постійне (остаточне) перебування або захоронення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи об'єктах (місцях розміщення відходів, сховищах, полігонах, комплексах, спорудах, ділянках надр тощо), на використання яких отримано дозволи уповноважених органів. Тож виходить, що з 01.01.2013 р. з кола платників екологічного податку вилучили СГ, які самостійно не займаються утилізацією (захороненням) відходів.

Раді допомогти, звертайтесь ще!