Заголовок тимчасово відсутній

Згідно з вимогами статті 265 Кодексу законів про працю України https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n1422 юридичні та фізичні особи – підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, виплата їх не в повному обсязі – у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення.

У період дії воєнного стану у разі виконання в повному обсязі та у встановлений строк приписів про усунення порушень, виявлених під час здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю), штрафи, передбачені статтею 265 Кодексу законів про працю України, не застосовуються.

Зверніть увагу! Роботодавець звільняється від відповідальності за порушення зобов’язання щодо строків оплати праці, якщо доведе, що це порушення сталося внаслідок ведення бойових дій або дії інших обставин непереборної сили. Звільнення роботодавця від відповідальності за несвоєчасну оплату праці не звільняє його від обов’язку виплати заробітної плати.

У разі неможливості своєчасної виплати заробітної плати внаслідок ведення бойових дій, строк виплати заробітної плати може бути відтермінований до моменту відновлення діяльності підприємства.

Також, відповідно до вимог статті 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n210 за порушення встановлених термінів виплати заробітної плати передбачена відповідальність у вигляді штрафу від 30 до 100 (510-1700 грн.) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Якщо роботодавець допустить таке протиправне діяння повторно протягом року, або таке правопорушення буде зачіпати права неповнолітнього, вагітної жінки, одинокого батька, матері чи особи, яка їх замінює і виховує дитину віком до 14 років або дитину з інвалідністю, розмір штрафу вже буде складати від 100 до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Держпраці розповідали тут https://smu.dsp.gov.ua/forpeople/recomendwartime/iaka-vidpovidalnist-peredbachena-za-porushennia-strokiv-vyplaty-zarobitnoi-platy/

Є кілька варіантів убезпечити непрацююче підприємство від штрафних санкцій за несвоєчасну виплату зарплати.

1. Якщо керівник - один із засновників. Засновник може здійснювати управляння підприємством в межах своїх корпоративних прав на безоплатній основі відповідно до норм ч. 2 ст. 65 Господарського кодексу України https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15#n492 Такий спосіб здійснення управляння підприємством повинен бути прописаний в Статуті підприємства і можливий за умови, що підприємство не здійнює діяльність. Про це наголошує ДПСУ в ІПК від 01.06.2017 р. № 435/6/99-99-15-02-02-15/ІПК (чинна) в якій визначила можливість призначити для подання звітності особу-підписанта (відомості про яку унесені до Єдиного державного реєстру) без призначення директора за умови, що господарську діяльність не провадять і на підприємстві немає штатних працівників.

Зверніть увагу, за такого способу управління підприємством не потрібно працевлаштовувати цього власника, виплачувати заробітну плату, здійснювати відрахування до бюджету, сплачувати єдиний соціальний внесок тощо. Потрібно лише правильно оформити всі документи. В першу чергу слід зазирнути в статут і пересвідчитись, що статутом передбачено право власника на безпосереднє управління підприємством. Якщо цього немає, то до статуту потрібно спочатку внести відповідні зміни.

2. Якщо керівник - наймана особа, то, звичайно, потрібно нараховувати зарплату. Але, так як підприємство не працює, то можна встановити неповний робочий час, скажімо, 1 година в тиждень (в цьому випадку доведеться проводити доплату до мінімального ЄСВ, якщо це основне місце роботи). Або керівник пише заяву на відпустку без збереження заробітної плати на цей період (скажімо, на час воєнного стану).

Раді допомогти, звертайтесь ще!