Заголовок тимчасово відсутній

Зараз державній реєстрації підлягає власне земельний сервітут, а не сам договір сервітуту (абз. 2 ч. 2 ст. 401 ЦК, абз. 2 ч. 2 ст. 100 ЗК). Реєстрація сервітуту здійснюється у Державному реєстрі прав на нерухоме майно.Крім того, передбачена можливість у власника встановлювати вимогу на нотаріальне посвідчення сервітуту. Така вимога підлягає реєстрації як обтяження майнових прав (ч. 2 ст. 100 ЗК).

При цьому відсутність факту державної реєстрації на момент укладення договору сервітуту не впливає. Договір вважають укладеним з моменту досягнення сторонами у передбачених законом порядку та формі згоди щодо всіх його істотних умов (ч. 2 ст. 180 Господарського кодексу України). Натомість, державна реєстрація сервітуту за таких обставин має значення для встановлення моменту виникнення права користування земельною ділянкою на умовах сервітуту. Цей момент якраз і пов’язаний із фактом державної реєстрації такого права (ч. 2 ст. 3 Закону «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 № 1952-IV).

У разі нотаріальної реєстрації слід звернути увагу, що договір, який підлягає нотаріальному посвідченню, є укладеним з дня такого посвідчення (ч. 3 ст. 640 ЦК).

Необхідність та бажаність реєстраціїї та нотаріального завіряння полягає в тому, що у разі якщо податківці не визнають договір сервітуту, то платежі будуть пререкваліфіковані як безповоротна фіндопомога, та платник сервітуту не отримає податковий кредит - адже безповоротна фінансова допомога не є об’єктом оподаткування ПДВ відповідно до пункту 185.1 ПК.
Об’єктом оподаткування ПДВ є операції з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розміщене на митній території України (п. 185.1 ПК). За своєю природою платежі за договір сервітуту слід розглядати як плату за послугу щодо надання земельної ділянки в оренду, так як за своєю економічною суттю сервітут є різновидом оренди. За підпунктом «б» пункту 185.1 ПК операції платників податків з постачання послуг, місце постачання яких знаходиться на митній території України, є об’єктом оподаткування ПДВ.
Так само висловлюються і податківці в ЗІР 101.04
Згідно з пп.14.1.185 п.14.1 ст.14 ПКУ постачання послуг – це будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об’єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об’єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності.

Таким чином, оскільки виплата земельного сервітуту є за своєю суттю платою за користування земельною ділянкою, то для платника ПДВ – власника земельної ділянки надання права користування земельною ділянкою іншій особі на підставі договору сервітуту є об’єктом оподаткування ПДВ.
Оскільки договір сервітуту за своєю суттю є подібним до догвоору оренди, зазвичай, якщо договором не встанолвено інше, періодом надання полсуг є календарний місяць. Отже, хоч складання актів і не вимангається за таким догвором, для того, щоб виконати приписи ПКУ щодо підтвердження дати події , за якою виникає податкове зобов'язання, первинним документом, слід складати акти щомісячно останньою датою місяця та цією ж датою складати та реєструвати податкову накладну на обсяг послуг, що були надані протягом місяця. У разі сплати наперед - податкову накладну слід складати за датою першої події. Але зазвичай за договорами орендних відносин, а значить і за договорами сервітуту здійснюється оплата за попередній місяць, отжепершою подією буде надання послуг за відповідний місяць.

Облік ведеться як при наданні послуг: Дт361Кт703, Дт703Кт643, Дт643Кт6412

Послуга - дкпп 68.20

68.20 «Послуги з оренди та експлуатації власної або взятої в лізинг нерухомості»

По 20-ОПП слід зержеструвати по ті єж е адресі новий об'єкт, також із типом об'єкту - ділянка, та вказати стан об'єкту "здається в оренду", тому що це найближчий стан з тих, що пропонується. В назві об'єту можна зазначити "відокремлена ділянка 50 соток"

Раді допомогти, звертайтесь ще!