Заголовок тимчасово відсутній

Відходи, реалізація та/або використання яких у виробничому процесі не передбачається, активом не визнаються. Витрати на утилізацію цих відходів включаються до інших операційних витрат (субрахунок 949). ПСБО 9. Але якщо не утілізувати відходи, виникає питання, де вони будуть зберігатися. Суб'єкти господарювання не є платниками екологічного податку за відходи, які утворилися у процесі їх діяльності та продаються як товар або використовуються у власному виробництві, у т. ч. металобрухт. Тобто якщо металобрухт здається спеціалізованому підприємству, все гаразд. Такод все гаразд, якщо відходи визнани такими, реалізація яких недоцільна (тобто, витрати на продаж такого металобрухту перевисять вигоди) - тоді його слід утилізувати (але не "просто викинути", а вивезти силами організаціїї, що прибирає сміття, та заплатити за це)

А якщо не зроблено ані те ані інше , то керуватися слід положеннями Закону України «Про відходи» та Податковим кодексом, де зазначено, що платниками екологічного податку є суб'єкти господарювання, які на підставі отриманих в установленому порядку дозволів розміщують відходи на власних територіях (об'єктах) або у спеціально відведених для цього місцях чи об'єктах та не мають договорів з комунальними або спеціалізованими підприємствами на утилізацію та захоронення відходів (підкатегорія 120.01 ресурсу «ЗІР»)

Стаття 34 Закону про відходи передбачає, що усі небезпечні відходи за ступенем їх шкідливого впливу на навколишнє природне середовище та на життя і здоров’я людини діляться на чотири класи і повинні піддаватися обліку. В статті зазначається, що зберігання (накопичення) підприємством небезпечних відходів, які утворилися в результаті виробничих процесів, не підлягає ліцензуванню за умови, що впродовж року з дня утворення відходи передаються відповідним ліцензованим суб’єктам господарювання.

Тому підприємству надається право тимчасово зберігати відходи у спеціально відведених місцях чи об’єктах до подальшої передачі на утилізацію чи видалення. У разі порушення строків зберігання може бути накладено штраф або нараховано екологічний податок. А у статті 17 визначено, що суб’єкт господарювання має не допускати зберігання та видалення відходів у несанкціонованих місцях чи об'єктах та повинен здійснювати контроль за станом місць чи об'єктів розміщення власних відходів.

Водночас стаття 33 визначає, що зберігання відходів повинно здійснюватися відповідно до вимог екологічної безпеки та способами, що забезпечують максимальне використання відходів чи передачу їх іншим споживачам (за винятком захоронення). Отже, можна зберігати тимчасово на теріторіїї підприємства з дотриманням норм Закону про відходи до моменту утилізаціїї спецалізованим підприємством.

Для того, щоб підтвердити у разі перевірки, що це все так і є - потрібно мати договір із підприємством, яке або забиратиме металобрухт, або вивозитиме сміття. Тоді, будь яке зберігання - це законне зберігання до моменту передачі спец.підприємству

Раді допомогти, звертайтесь ще!