Заголовок тимчасово відсутній

Роботодавець не може відмовити в укладанні трудового договору особі, що не має зареєстрованого місця проживання, та не несе відповідальності за недотримання особою обов’язку щодо реєстрації місця проживання.

Відповідно до ст.25 КЗпП https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n154 забороняється вимагати від осіб, які працевлаштовуються, відомості про реєстрацію місця проживання чи перебування та документи, подання яких не передбачено законодавством. При заповнені особової картки працівника в графі "місце проживання за державною реєстрацією " зазначаємо, що працівник не надав інформації, а в графі про "Місце фактичного проживання" записуємо зі слів працівника. Якщо працівник відмовляється надавати дану інформацію, то при укладані трудового договору зазначаємо інший спосіб комунікації з працівником.

Працівника додатково інформовуємо щодо адміністративної відповідальності за нереєстрацію місця проживання с. 197 Кодексу України про адміністративні правопорушення https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n2362

Частина третя статті 29 КЗпП передбачає можливість ознайомлювати працівників із наказами та іншими документами не лише засобами електронних комунікаційних мереж з накладенням удосконаленого електронного підпису або кваліфікованого електронного підпису, а й альтернативними способами, про які сторони домовилися у трудовому договорі. Тож у письмовому трудовому договорі або в наказі про прийняття на роботу зазначте способи комунікації з працівником — номер мобільного телефону, адресу електронної пошти тощо.

Для роботодавців передбачено адміністративну відповідальність лише за прийняття на роботу осіб без паспорта або з недійсними паспортами (ст. 200 КпАП).

Отже, роботодавець не може відмовити в укладанні трудового договору особі, що не має зареєстрованого місця проживання, та не несе відповідальності за недотримання особою обов’язку щодо реєстрації місця проживання.

Раді допомогти, звертайтесь ще!