Заголовок тимчасово відсутній

Це питання було розглянуто ВС у постанові від 13.11.2020 р. у справі № 826/8499/16 (reyestr.court.gov.ua/Review/92842105)

Суть справи в тому, що податківці можуть наполягали на негайному списанні кредиторської заборгованості та відповідно нарахуванні доходу в момент коли векследержатля ліквідовано.

Суд встановив наступне:

Згідно із Законом № 2374 у разі видачі (передачі) векселя відповідно до договору припиняються грошові зобов`язання щодо платежу за цим договором та виникають грошові зобов`язання щодо платежу за векселем. У той же час векселедавець не має можливості та не зобов’язаний отримувати відомості щодо обігу виданих ним векселів та передачі їх векселедержателем іншим особам. Але відповідно до УЗВ та Закону № 2374 векселедержатель може використовувати простий вексель у розрахунках зі своїми контрагентами шляхом переводу власної заборгованості на векселедавця. У такому випадку припиняється право вимоги одного кредитора і виникає право вимоги в іншого кредитора. Тобто вексель може і надалі використовуватися в обігу до закінчення строку платежу за ним, і він не втрачає своєї правової сили внаслідок ліквідації держателя, а через це і заборгованість не може бути визнанан безнадійною.

Згідно з нормами УЗВ та Закону № 2374 вексель (і простий, і переказний) може законно продовжувати свій обіг, навіть коли первинний векселедержатель був ліквідований (за власним бажанням, з причини банкрутства чи ще з якоїсь причини). Після ліквідації векселедержателя виданий векселедавцем вексель не втрачає своєї сили боргового цінного паперу та може і надалі використовуватися в обігу до закінчення строку платежу за ним. Тому якщо чітко не встановлено й не доведено, що ліквідований векселедержатель не передавав вексель третім особам і що такий вексель фактично увійшов до ліквідної маси при ліквідації, то немає підстав списувати в обліку кредиторську заборгованість за таким векселем (як і звинувачувати векселедавця в несписанні). У таких випадках підставою для списання вексельної заборгованості може бути лише сплив строку позовної давності за виданим векселем - три роки після терміну його платежу.

Таким чином ліквідація векселедержателя не є підставою для списання.

Але ,з огляду на цю справу, зауважимо, що там був і ще один момент, який слід враховувати при можливих претензіях податківців: слід передивитися умови договору. Бо згідно ст. 4 Закону № 2374 прості векселі видаються лише для оформлення грошового боргу за фактично поставлені товари, виконані роботи, надані послуги, з обов’язковим відображення у договорі (укладеному у письмовій формі) умови щодо проведення розрахунків із застосуванням векселів. Отже, слід перевірити, чи таку умову дотримано.

Раді допомогти, звертайтесь ще!