Заголовок тимчасово відсутній

Рахунок
Рахунок являє собою документ, який виписує бухгалтер на підставі договору купівлі-продажу або надання послуг. У ньому прописується та сума, яку платник зобов’язаний перерахувати на розрахунковий рахунок або внести в касу організації-постачальника за виконання якої-небудь роботи, надання якоїсь послуги або за певний товар.

Якщо договір передбачає багаторазову послугу, наприклад, один раз на місяць протягом року, рахунок може виписуватися як на рік, так і на кожен місяць в міру потреби.

Таблична частина документа повинна мати найменування позиції, її одиницю виміру, кількість, ціну за одиницю і суму по кожній позиції. Крім того, в рахунку прописуються реквізити, згідно з якими необхідно перерахувати кошти на рахунок виконавця.

Рахунок-фактура
Рахунок-фактура виписується продавцем (виконавцем) при виконанні будь-яких робіт чи наданні послуг, а також при продажу продукції та інших товарів. Цей документ є обов’язковим тільки в тому випадку, якщо організація знаходиться на загальній системі оподаткування, при якій сплачується і відшкодовується податок на додану вартість, а також він обов’язково вказується в документах.

Іншим режимам оподаткування рахунок-фактура не потрібен, оскільки його наявність не носить обов’язкового характеру.

Якщо виставлення рахунків-фактур носить неухильний образ дій, то вони повинні оформлятися саме в той час, коли здійснився договір, тобто коли був отриманий товар з товарною накладною або коли була надана послуга, оформлена актом виконаних робіт або наданих послуг.

Таким чином, виходить, що рахунок і рахунок-фактура виписуються бухгалтером в одному і тому ж випадку – при здійсненні угоди з купівлі-продажу товарів або при наданні яких-небудь послуг.

Але призначення двох цих документів абсолютно різне, оскільки рахунок необхідний покупцеві для оплати суми, зазначеної в договорі, для чого в ньому вказуються всі необхідні реквізити для перерахування грошових коштів і позиції, за які буде проводитися оплата.

Рахунок-фактура необхідний для відображення операції в податковому обліку, оскільки основне його призначення – відобразити ПДВ по тих товарах або послугах, які планується передати або надати за договором.

Різниця між рахунком і рахунком-фактурою полягає в наступному:
Рахунок призначений для оплати, а рахунок-фактура – для відображення переміщуваних товарів або виконуваних робіт;
На рахунку обов’язково повинна стояти печатка постачальника, тоді як на рахунку-фактурі її не повинно бути;
Рахунок-фактура являє собою бланк суворої звітності, переданий до податкових органів, а рахунок не має цієї функції.

Рахунок-фактура (у ЗЕД – інвойс) – це документ, що носить більше інформаційний характер. Він інформує покупця про товари (роботи), послуги, які йому пропонують оплатити. Для цього він містить дані про:

їх кількість;
вартість (ціну) кожної позиції;
загальну суму платежу;
валюту розрахунку (це особливо важливо для рахунків у сфері ЗЕД ).

При цьому рахунок-фактура сам по собі ні до чого нікого не зобов’язує, так як:

покупець може й не оплачувати рахунок, якщо операції ще не було, — товар не постачався, послуга не надавалася;
якщо операція уже відбулася, то обов’язок сплатити виникає незалежно від того, чи виставлявся рахунок-фактура (постанова ВСУ у справі від 02.07.2019 № 82772763). Обов’язок цей виникає на основі договору.
Виходить, що рахунок міг бути, а господарської операції не було і навпаки.

Раді допомогти, звертайтесь ще!