Заголовок тимчасово відсутній

Правомірність розподілу прибутку підтверджують такі документи:

– статут підприємства;

– протокол загальних зборів засновників;

– наказ по підприємству.

Є три види ставки ПДФО при сплаті дивідендів: 5%, 9%, 18%. Установчі документи підприємства мають містити відомості про порядок розподілу прибутку, зокрема про строки й порядок виплати дивідендів.

Розподіл прибутку відбувається в такому порядку. Спочатку на загальних зборах засновників ухвалюють рішення про виплату дивідендів. Розмір виплат залежить від частки засновників у статутному капіталі.

Зверніть увагу!

Право отримати частку прибутку (дивідендів), пропорційну частці кожного із засновників (учасників), мають особи, які є засновниками підприємства на початок строку виплати дивідендів.

Ухвалене рішення фіксують у відповідному протоколі/рішенні. На підставі протоколу/рішення керівник підприємства видає наказ про нарахування й виплату дивідендів. Наказ направляють до бухгалтерії, яка має нарахувати дивіденди, виплатити їх засновникам, утримати та перерахувати в бюджет відповідні податки й відобразити ці операції в обліку.

Ставка податку визначається податковим статусом емітента:

• 5% – у разі виплати дивідендів юридичною особою – платником податку на прибуток (пп. 167.5.2 ПКУ);

• 9% – у разі виплати дивідендів за акціями та/або інвестиційними сертифікатами, корпоративними правами, нарахованими нерезидентами, інститутами спільного інвестування та платниками єдиного податку (пп. 167.5.4 ПКУ);

• 18% – у разі виплати дивідендів, що нараховані за акціями або іншими корпоративними правами, що мають статус привілейованих, адже з метою оподаткування такі дивіденди прирівнюються до заробітної плати (пп. 167.5.1 ПКУ).

Раді допомогти, звертайтесь ще