Заголовок тимчасово відсутній

Так, може. Опишу три варіанти, які Ви можете підібрати для цих операції.

Варіант 1. Усна домовленість подружжя

Частини 1, 2 ст. 65 СКУ вказують на те, що дружина, чоловік розпоряджаються майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, за взаємною згодою. При укладенні договорів одним із подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя.

I навіть якщо йдеться про підприємця-дружину, вона має право здавати нерухомість в оренду, скажімо, за усної згоди чоловіка.

Варіант 2. Письмова домовленість подружжя

При цьому варіанті відносин слід врахувати такі нюанси. Подружжя має право домовитися між собою про порядок користування майном, що йому належить на праві спільної сумісної власності. Звісно, про усну домовленість ми зазначили у попередньому варіанті. Відповідно, коли йдеться про домовленість щодо порядку користування майном, мається на увазі певний письмовий документ — договір, довіреність тощо про користування нерухомістю.

Якщо згадати про форму такої письмової домовленості, то, на нашу думку, цілком достатньо простої письмової форми. Адже, наголосимо, Законом встановлено вимоги щодо обов'язкового нотаріального посвідчення тільки договору найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) строком на три роки. Загалом, приписи ч. 3 ст. 65 СКУ вимагають, щоб при укладенні одним із подружжя договорів, які потребують нотаріального посвідчення та/або державної реєстрації, а також договорів стосовно цінного майна згоду другого з подружжя було надано письмово. Згода на укладення договору, який потребує нотаріального посвідчення та/або державної реєстрації, має бути нотаріально засвідчена.

Варіант 3. Договір між подружжям

Дружина та чоловік мають право на укладення між собою усіх договорів, які не заборонені законом, як щодо майна, що є їхньою особистою приватною власністю, так і щодо майна, яке є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя (ч. 1 ст. 64 СКУ).

У цьому варіанті може бути як договір щодо домовленості про порядок користування майном (наведений у попередньому варіанті — ч. 1 ст. 66 СКУ), так і будь-які інші договори, у т. ч. як сказано у запитанні — договір оренди нерухомості між двома фізособами або між фізособою-чоловіком та дружиною-підприємцем.

I, на нашу думку, в описаній у запитанні ситуації цей варіант є кращим, ніж договір між двома фізособами, адже мета договору оренди — використовувати нерухомість у власній госпдіяльності (здавання в суборенду певному колу контрагентів). При цьому дружина при виплаті орендної плати чоловікові як власнику буде податковим агентом у розумінні ПКУ.

Раді допомогти, звертайтесь ще!