Заголовок тимчасово відсутній

Наше підприємство займається автотранспортними перевезеннями, в основному - за кордон. Видаємо аванс на відрядження із розрахунку планового перетину кордону. Але наразі, є великі затримки на кордоні. Планувався перетин кордону 01.02.2022 року, а відбувся 04.02.2022 року. Як правильно, коректно змістити відрядження за кордон. Це буде на постійній основі, ми так розуміємо (затримки). Як спростити собі документообіг, щою не робити купу змін до наказу на кожне відрядження.

ТК

Таїса, консультант

експерт

14.02.2023 | 11:37

Очікує відповідь

Відповідь на запитання: У даному випадку, можна розглянути відмову від формату відряджень, на користь встановлення водіям роз’їзного характеру робіт (далі – РХР).

Згідно з п. 2 розд. І Інструкції № 59 службові поїздки працівників, постійна робота яких проходить у дорозі або має роз'їзний (рухомий) характер, не вважаються відрядженнями, якщо інше не передбачено законодавством, колдоговором підприємства або трудовим договором між працівником і роботодавцем.

Водночас, Інструкція №59 обов’язкова лише для бюджетників. Для госпрозрахункових підприємств її положення носять рекомендаційний характер.

Та згідно з постановою Держкомпраці СРСР і Секретаріату ВЦРПС від 01.06.89 р. № 169/10-87, яка продовжує діяти в Україні на підставі постанови Верховної Ради України від 12.09.91 р. № 1545-XII.

Роз’їзний характер робіт передбачає виконання робіт на об’єктах, розташованих на значній відстані від місця розташування організації, у зв’язку з поїздками в неробочий час від місцезнаходження організації до місця роботи на об’єкті й назад (див. листи Мінсоцполітики від 15.11.2013 р. № 491/13/116-13, Мінпраці від 17.11.2006 р. № 307/13/133-06).

Хоча, повторимо, що п. 2 розд. I Інструкції № 59 зазначає, що службові поїздки працівників, постійна робота яких має роз’їзний характер, не вважаються відрядженнями.

Разом із тим Інструкція № 59 допускає, що інше може бути передбачене законодавством.

Проте в будь-якому випадку останнє слово за підприємством. Саме воно повинне вирішити, який характер носять поїздки водія — роз’їзна робота чи відрядження (див. лист Мінпраці від 13.09.2006 р. № 905/13/84-06).

Тому, Вам потрібно вирішити і закріпити свій вибір (відрядження це, чи РХР, і як це оплачуватиметься) у внутрішньому положенні про службові відрядження та/або положенні про РХР. Якщо роботодавець не визначить роботи, пов’язані з виконанням посадових обов’язків в іншому населеному пункті, як роз’їзні, тоді вони будуть уважатися завданням, для виконання якого оформляється відрядження.

Якщо ж водіям буде установлено РХР, поїздки за кордон не вважатимуться відрядженням. Тому оформлювати відрядження (продовжувати відрядження) і виплачувати добові в цьому разі, вважаємо, непотрібно. Лише в цьому випадку Ви зможете відстояти прийняте рішення при податковій перевірці.

Раді допомогти, звертайтесь ще!