Господарське законодавство потребує вдосконалення, а не декодифікації

Прийняття законопроєкту № 6013 може призвести до дестабілізації правової системи та хаосу в сфері господарської діяльності в Україні. Законопроєкт передбачає скасування обмежень на розпорядження державним майном, що може спричинити корупційні ризики, а також не відповідає європейським підходам до правового регулювання

0

62

Прийняття проєкту Закону від 09.09.2021 №6013 «Про особливості регулювання підприємницької діяльності окремих видів юридичних осіб та їх об’єднань у перехідний період» може дестабілізувати правову систему та створити хаос у сфері господарської діяльності.


Про це йшлося під час IV Форуму громадської підтримки проєвропейських правових реформ, організованого Інститутом економіко-правових досліджень ім. В.Мамутова НАН України, Українським союзом промисловців і підприємців, ГО «Координата», кафедрою економічного права та економічного судочинства Навчально-наукового інституту права КНУ ім. Т.Шевченка.


Найбільшу увагу учасників форуму привернули ризики прийняття Законопроєкту №6013. Адже він, на думку учасників, містить низку положень, які суперечать Конституції України та принципу верховенства права. Так, припинення діяльності комунальних підприємств, закріплених у статтях 142 та 143 Конституції, позбавить органи місцевого самоврядування можливості виконувати свої функції в інтересах місцевих громад. Такий підхід порушує конституційні гарантії місцевого самоврядування і може призвести до соціальної напруженості, особливо в умовах війни.


Також законодавча ініціатива створює загрози для національної економічної безпеки в умовах воєнного стану та післявоєнного відновлення.

Скасування Господарського кодексу позбавляє державу інструментів для систематизованого регулювання економічних процесів. Це ускладнить державне втручання в економіку в інтересах національної безпеки, що є особливо важливим в умовах війни.

Корупційні ризики, які виникають внаслідок скасування обмежень на розпорядження державним майном, також є серйозною загрозою. Законопроєкт пропонує правовий режим узуфрукту, який не відповідає українським правовим реаліям та не враховує специфіку управління державним і комунальним майном.


Крім того, положення законопроєкту суперечать європейським підходам до правового регулювання господарської діяльності. У ЄС існує чітке розмежування між цивільними та комерційними кодексами, тоді як законопроєкт пропонує знищити це розмежування. Це може викликати термінологічні колізії з міжнародними угодами, зокрема з Угодою про асоціацію між Україною та ЄС.

Про низьку якість законопроєкту також свідчить факт порушення регуляторних процедур. Його реалізація потребуватиме значних витрат з Державного бюджету, які не були враховані.

О.Черних звернув увагу на необхідність застосування міжнародного досвіду щодо широкого залучення адвокатів та суддів до розроблення законодавства, а також можливості надання судовій гілці влади повноважень законодавчої ініціативи за прикладом Сполученого Королівства. Також звернув увагу, що спроби радикального непропрацьованого реформування під час війни є небезпечними, у тому числі і щодо зміни контролю над підприємствами оборонної галузі або відкриття можливостей для рейдерського захоплення підприємств оборонного, аграрного, інфраструктурного секторів економіки.


Отже, законопроєкт у цілому не відповідає вимогам правової передбачуваності та визначеності. Документ не містить чіткої характеристики предмета і мети правового регулювання, що може створити плутанину в господарському законодавстві. Це негативно вплине на інвестиційний клімат і підприємницьку діяльність в Україні, зокрема через декодифікацію господарського законодавства. Альтернативою має стати вдосконалення чинного Господарського кодексу з урахуванням потреб бізнесу та євроінтеграційних пріоритетів України.


Джерело: Національна асоціація адвокатів України

Саме цей законопроєкт 25 жовтня 2024 року рекомендований Комітетом ВРУ до прийняття у другому читанні в цілому.

0

62