ЗЕД для будівництва: імпорт/ нерезиденти/ валютний нагляд
(модуль 11 із 12)

Додаткові матеріали

Презентація

---

Текстове розшифрування відео

Поняття та сфери виникнення зовнішньоекономічної діяльності в будівництві

У будівельних компаніях часто існує хибне переконання, що зовнішньоекономічна діяльність (ЗЕД) відсутня, оскільки підприємство працює виключно на ринку України, а закупівля матеріалів за кордоном не вважається ЗЕД. Проте, якщо в компанії є хоча б одна з перелічених нижче операцій, підприємство є суб'єктом ЗЕД:

• закупівля матеріалів, обладнання або техніки за кордоном;
• оплата послуг нерезидентів (проектування, інжинірингові чи консультаційні послуги);
• оренда іноземної техніки або обладнання;
• укладання будь-якого контракту, де контрагентом є нерезидент;
• здійснення передоплати за кордон, навіть без фактичного ввезення товару.

Відповідно до Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», ЗЕД — це діяльність суб'єктів господарювання, яка базується на взаємовідносинах між ними та іноземними суб'єктами господарювання. Будь-яка операція з нерезидентами підпадає під це визначення. Нерезидент — це іноземна компанія або фізична особа, зареєстрована поза межами України. Валютою операцій є будь-яка іноземна валюта, зокрема долари та євро.

У будівництві під ЗЕД підпадають:

• імпорт товарів (закупівля за кордоном матеріалів, обладнання, техніки);
• отримання послуг від нерезидента, навіть якщо послуга надається в Україні;
• оплата в іноземній валюті;
• укладання контрактів з іноземними контрагентами;
• зовнішні позики та фінансування.

Регулювання валютних операцій здійснюється Законом України «Про валюту і валютні операції». Для перевірки наявності ЗЕД-операцій необхідно відкрити реєстр контрагентів компанії та знайти тих, у кого відсутній код ЄДРПОУ або вказано іноземний ідентифікатор. Наявність таких контрагентів свідчить про здійснення компанією ЗЕД-операцій.

Імпорт будівельних матеріалів

Прикладом імпорту є закупівля компанією покрівельних матеріалів із Польщі, арматури з Туреччини або спеціальних мастик із Німеччини. При здійсненні таких операцій автоматично виникають такі зобов'язання:

• Митне оформлення: подання митної декларації та сплати мита.
• Сплата податку на додану вартість (ПДВ) безпосередньо при митному оформленні.
• Відображення операцій в обліку за курсом Національного банку України на дату операції.
• Валютний нагляд банку за дотриманням строків розрахунків.

Граничний строк розрахунків за імпортними операціями становить 180 календарних днів. Відлік строку починається з дати оформлення митної декларації або дати здійснення платежу.

Сплачений при ввезенні товарів ПДВ не включається до вартості запасів. Він або включається до податкового кредиту, або відноситься на витрати (залежно від того, чи є компанія зареєстрованим платником ПДВ). Курсові різниці, що виникають при погашенні кредиторської заборгованості у валюті, відображаються окремим рядком у доходах або витратах.

Порушення встановленого строку 180 календарних днів тягне за собою нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення. Для компаній — платників ПДВ вхідний ПДВ з імпорту має бути відображений у рядку 11 декларації з ПДВ.

Отримання послуг від нерезидентів

До послуг нерезидентів у будівельній сфері належать розробка проектної документації, інжинірингові послуги, консультаційні послуги від іноземних фахівців або компаній, а також придбання програмного забезпечення та ліцензій.

При виплаті доходу нерезиденту виникає обов'язок утримання податку на репатріацію за ставкою 15% від суми виплати, якщо інше не передбачено міжнародною угодою про уникнення подвійного оподаткування. Для зниження ставки за міжнародним договором обов'язковою є наявність сертифіката резидентності нерезидента, який має бути апостильований або легалізований.

Якщо місце поставки послуг розташоване на території України, на суму послуг нараховується ПДВ за ставкою 20%. Замовник — платник ПДВ зобов'язаний виписати та зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) податкову накладну з типом причини «02» (складена на отримувача послуг від нерезидента). Ці операції відображаються у рядку 6 декларації з ПДВ.

Неутримання податку на репатріацію тягне за собою штраф у розмірі 25% від суми неутриманого або несплаченого податку за перше порушення. Несвоєчасна реєстрація або невиписка податкової накладної за послугами нерезидента карається штрафом у розмірі від 2% до 20% від суми ПДВ залежно від кількості днів прострочення. Застосування зниженої ставки податку без наявності сертифіката резидентності заборонено.

Валютний нагляд та розрахунки за кордон

Перерахування коштів нерезиденту за майбутні поставки матеріалів (передоплата), оплата програмного забезпечення, консультаційних послуг або перерахування грошей на рахунок пов'язаної іноземної компанії (внутрішньогрупові операції) підлягають контролю.

Строк розрахунків у 180 календарних днів обчислюється з дати здійснення передоплати для імпортних операцій. Уповноважений банк відстежує строки по кожній транзакції. Порушення строку тягне за собою нарахування пені у розмірі 0,3% від суми неодержаних товарів або платежу за кожен день прострочення. Нарахування пені здійснюється Державною податковою службою за результатами позапланової перевірки.

Для підтвердження зняття операції з валютного нагляду банк вимагає надання таких документів: контракт, інвойс, акт виконаних робіт або митна декларація. Митні декларації зараз оформлюються в електронному вигляді та фіксуються системами автоматично.

Обов'язковому банківському валютному контролю підлягають операції, контрактна сума яких дорівнює або перевищує граничну суму 400 000 гривень. Банк блокує здійснення операції, якщо підтвердні документи відсутні або контракт не зареєстрований. Здійснення оплати іноземному контрагенту без контракту є порушенням валютного законодавства. Правила ЗЕД діють також у випадках, коли оплата здійснюється у гривнях, але контрагентом є нерезидент.

Імпорт та оренда обладнання і техніки

Закупівля та імпорт основних засобів (обладнання, техніки) передбачає митне оформлення, сплату мита та ПДВ при ввезенні. Первісна вартість об'єкта основних засобів визначається за курсом Національного банку України на дату оформлення митної декларації.

При оперативній оренді або лізингу обладнання у нерезидента щомісячні платежі є ЗЕД-операціями, на які поширюється правило 180 днів, вимоги щодо надання підтвердних документів для моніторингу банку та обов'язок утримання податку на репатріацію. Фінансовий лізинг від нерезидента відображається в обліку як актив і зобов'язання компанії, при цьому лізингові відсотки також підлягають оподаткуванню податком на репатріацію.

Тимчасове ввезення техніки є особливим митним режимом, за якого сплачується лише частина мита.

Критично важливим є правильне визначення коду товару згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД). Цей код визначає ставку мита (яка може становити 0%, 5%, 10% і більше), наявність акцизного збору, а також потребу в отриманні дозвільних документів (санітарно-фітосанітарних або ветеринарних сертифікатів).

Неправильна класифікація обладнання за кодом УКТ ЗЕД призводить до донарахування мита та накладення штрафів митними органами. ПДВ, сплачений при ввезенні основних засобів, включається до податкового кредиту або до первісної вартості об'єкта, і помилка у цьому питанні спричиняє неправильне нарахування амортизації.

Будівельні контракти з іноземними підрядниками

У випадках, коли іноземний підрядник виконує спеціалізовані роботи (монтаж, шеф-монтаж) на об'єкті в Україні або створюється консорціум (спільна діяльність) з іноземним учасником, виникає ризик утворення постійного представництва нерезидента.

Якщо нерезидент систематично працює в Україні більше 183 днів на рік або діє через агента, виникає постійне представництво, яке зобов'язане сплачувати податок на прибуток в Україні. Дохід нерезидента від виконання робіт в Україні є об'єктом оподаткування податком на репатріацію, якщо інше не передбачено угодами про уникнення подвійного оподаткування.

Якщо місце поставки будівельних робіт розташоване в Україні, операція оподатковується ПДВ за ставкою 20%. У такому разі нерезидент має або зареєструватися платником ПДВ в Україні, або український замовник повинен самостійно нарахувати та сплатити ПДВ з послуг нерезидента. Усі виплати на користь нерезидента-підрядника є ЗЕД-операціями, що підлягають валютному нагляду протягом 180 днів з обов'язковим наданням банку підтвердних документів.

Об'єкти контролю контролюючих органів та банків

Уповноважені банки при здійсненні валютного нагляду контролюють:

• дотримання строків розрахунків у 180 календарних днів;
• реєстрацію контрактів;
• наявність підтвердних документів (контракт, інвойс, акт, митна декларація, сертифікат резидентності, банківська виписка);
• відповідність призначення платежу.

Державна податкова служба (ДПС) під час документальних перевірок контролює:

• правильність утримання податку на репатріацію;
• нарахування ПДВ з послуг нерезидентів (наявність податкових накладних типу «02» та відображення у рядку 6 декларації);
• наявність первинних документів та правильність застосування валютних курсів;
• аналітичні дані щодо ЗЕД-операцій.

Митні органи перевіряють:

• правильність класифікації товарів за кодами УКТ ЗЕД;
• визначення митної вартості;
• повноту сплати мита та імпортного ПДВ.

Органами фінансового моніторингу аналізуються нетипові операції з нерезидентами, незрозумілі призначення платежів та виплати у підозрілі юрисдикції.

Ризики та типові помилки у сфері ЗЕД

До основних помилок та їхніх наслідків у сфері зовнішньоекономічної діяльності належать:

• Ігнорування факту наявності ЗЕД-операцій, через що не ведеться належний облік.
• Залучення субпідрядника-нерезидента та здійснення виплат без утримання податку на репатріацію. Це тягне за собою штраф у розмірі 25% від суми виплати, нарахування пені та ризик визнання угоди недійсною.
• Відсутність контролю за строком 180 календарних днів. Призводить до нарахування пені Державною податковою службою у розмірі 0,3% за кожен день прострочення від суми передоплати.
• Невиписка або несвоєчасна реєстрація податкової накладної за послугами нерезидента, що карається штрафами.
• Застосування неправильного курсу валюти при відображенні операції в обліку, що веде до викривлення витрат чи доходів, помилок у декларації та штрафів у розмірі 25% у разі встановлення умислу.

Для визначення наявності ЗЕД-операцій на підприємстві необхідно перевірити: наявність контрагентів-нерезидентів, здійснення платежів за кордон, ввезення імпортних товарів, отримання послуг від іноземних компаній чи укладання договорів, де виконавець є іноземною компанією. Наявність хоча б одного з цих пунктів свідчить про здійснення підприємством зовнішньоекономічної діяльності та виникнення обов'язків, передбачених законодавством.