Звітність, перевірки, дотримання правил і вимог та «антиштраф» + прибуток
(модуль 10 із 12)

Додаткові матеріали

Презентація

---

Текстове розшифрування відео

У процесі діяльності будівельного підприємства щомісяця та щокварталу виникає потреба в узгодженні показників трьох різних видів звітності: фінансової, податкової та статистичної. Попри те, що ці звіти подаються до різних державних органів, які мають власну методологію оцінки, відображені в них дані є взаємопов'язаними. Виявлення контролюючими органами неузгоджених розбіжностей без належних пояснень є підставою для направлення офіційних запитів із боку Державної податкової служби (ДПС).

Фінансова звітність: форми, строки та суб'єкти подання

Критерії віднесення підприємств до певних категорій (зокрема, малого або мікропідприємства) визначені у Національному положенні (стандарті) бухгалтерського обліку 25 та інших законодавчих актах. Залежно від категорії суб'єкти господарювання подають такі форми:

• Мікропідприємства: Фінансовий звіт мікропідприємства у складі Балансу (форма № 1-мс) та Звіту про фінансові результати (форма № 2-мс).
• Малі підприємства: Фінансовий звіт малого підприємства у складі Балансу (форма № 1-м) та Звіту про фінансові результати (форма № 2-м).

Річна фінансова звітність подається до 28 лютого наступного за звітним року (у 2026 році з урахуванням вихідних днів цей строк припадав на 2 березня). Проміжна (квартальна) фінансова звітність подається не пізніше 30-го числа місяця, що настає за звітним кварталом.

Адресати подання фінансової звітності:

• Органи Державної служби статистики: подають усі підприємства без виключення.
• Органи ДПС: обов'язково подають лише платники податку на прибуток одночасно з відповідною податковою декларацією. У декларації проставляється відмітка про тип фінансової звітності, що додається.
• Платники єдиного податку (третя та четверта групи): подають фінансову звітність виключно до органів Держстату. До ДПС такий звіт не надсилається, оскільки базовою для них є декларація платника єдиного податку.

Податкова звітність будівельних підприємств

Склад та строки подання податкової звітності залежать від обраної системи оподаткування:

1. Загальна система оподаткування (юридичні особи та ФОП):
• Податкова декларація з податку на додану вартість (ПДВ): подається щомісяця до 20-го числа наступного місяця.
• Декларація з податку на прибуток підприємств: подається протягом 60 календарних днів після закінчення звітного року разом із відповідними додатками (зокрема, щодо податкових різниць за наявності таких вимог).
• Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків — фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (об'єднаний звіт з ЄСВ, ПДФО та військового збору): юридичні особи подають розрахунок щомісяця до 20-го числа наступного місяця. Для фізичних осіб — підприємців очікується затвердження нової форми звітності.
2. Спрощена система оподаткування (третя група):
• Податкова декларація платника єдиного податку: подається протягом 40 календарних днів після закінчення звітного кварталу. Ставка податку становить 3% від доходу у разі реєстрації платником ПДВ або 5% — якщо суб'єкт не є платником ПДВ.
• Декларація з ПДВ: подається у загальному порядку до 20-го числа щомісяця (для платників ПДВ).

Особливості статистичної звітності у будівництві

Будівельні підприємства (юридичні особи, чия діяльність за КВЕД належить до секцій 41, 42 та 43) зобов'язані подавати специфічні форми статистичних спостережень. Основним документом є форма № 1-КБ (місячна) «Звіт про виконання будівельних робіт».

Параметри звітування за формою № 1-КБ:

• Строк подання: до 15-го числа наступного місяця.
• Формат: виключно електронний (згідно з наказом Держстату, актуальним для 2026 року).
• Показники, що включаються: вартість будівельно-монтажних робіт, виконаних власними силами, включаючи вартість матеріалів замовника та монтаж обладнання. Не включаються роботи із прокладання внутрішніх комунікацій.
• Показники, що виключаються: роботи, виконані силами субпідрядників, суми ПДВ, а також вартість технологічного обладнання (крім санітарно-технічного).
• Подання за відсутності діяльності: у разі відсутності показників форма № 1-КБ подається як нульова з відповідною позначкою.

Додатково підприємства галузі можуть підпадати під звітування за формою № 1-ПВ (місячна) «Звіт із праці», яка подається до 10-го числа місяця. Повний перелік форм, обов'язкових для конкретного суб'єкта у поточному році, міститься в його особистому кабінеті на вебпорталі Держстату.

Причини розбіжностей між фінансовими, податковими та статистичними показниками

Показники трьох звітів відображають різні економічні категорії, тому їхні абсолютні значення легітимно не збігаються.

1. Розбіжність між формою № 1-КБ та Звітом про фінансові результати (рядок 2000):
• У формі № 1-КБ відображаються обсяги будівельно-монтажних робіт, виконані виключно власними силами та без урахування ПДВ.
• У рядку 2000 фінансової звітності відображається чистий дохід, визначений за методом відсотків завершеності згідно з НП(С)БО 18 «Будівельні контракти». Якщо підприємство виступає генпідрядником, цей показник включає також обсяги робіт, виконані субпідрядними організаціями. Субпідряд є частиною собівартості генпідрядника і відображається у його витратах, але збільшує загальну суму доходу у фінзвіті.
2. Розбіжність між фінансовим доходом та базою оподаткування ПДВ:
• Згідно з НП(С)БО 18, дохід у бухгалтерському обліку визнається за методом відсотків завершеності на звітну дату.
• Податкові зобов'язання з ПДВ виникають за правилом «першої події» (отримання авансу або підписання акту приймання виконаних будівельних робіт за формою № КБ-2в), за винятком випадків застосування касового методу. Таким чином, отриманий аванс формує базу для нарахування ПДВ, але не визнається доходом у фінансовій звітності до моменту фактичного виконання робіт або підписання акту.

Контроль показників з боку ДПС та типові помилки обліку

Органами ДПС під час камеральних перевірок здійснюється автоматизоване зіставлення трьох ключових індикаторів: рядка 2000 фінансового звіту (чистий дохід), рядка 01 декларації з податку на прибуток та обсягів за формою № 1-КБ (рядок 01).

Неправильні підходи до моделювання звітності призводять до виявлення порушень та нарахування штрафів:

• Помилка 1: Штучне перенесення доходу. Якщо акт форми № КБ-2в підписано та податкову накладну на суму 2,4 млн грн зареєстровано у грудні, дохід має бути відображений у фінансовій звітності груднем. Перенесення відображення доходу на січень наступного року з метою коригування фінансового результату періоду є порушенням. Це призводить до розбіжності між базою ПДВ та фінансовим звітом, що викликає автоматичний запит ДПС.
• Помилка 2: Відсутність пояснень до розбіжностей. Якщо у формі № 1-КБ задекларовано обсяг робіт на 15 млн грн, а у фінансовому звіті чистий дохід становить 8 млн грн через виключення вартості субпідряду у розмірі 7 млн грн, контролюючі органи затребують пояснення причин перевищення показників статистики над задекларованим доходом. Обґрунтування таких розбіжностей доцільно фіксувати у примітках до фінансової звітності заздалегідь.
• Помилка 3: Неподання фінансової звітності до ДПС. Окреме подання фінансового звіту лише до Держстату без одночасного надсилання до органів ДПС платниками податку на прибуток тягне за собою накладення штрафу у розмірі 340 грн, а також вимогу повторного подання звіту та надання пояснень.

Приклад коректної синхронізації показників (на умовних даних ТОВ «Будвектор»)

Об'єкт: ЖК «Зоряний». У грудні 2024 року підписано акт форми № КБ-2в на суму 2 400 000 грн (у тому числі ПДВ). З них роботи субпідрядника становлять 600 000 грн, роботи власними силами — 1 800 000 грн (без ПДВ).

Алгоритм відображення в обліку:

1. Податкова накладна: реєструється в ЄРПН на дату підписання акту на повну суму 2 400 000 грн.
2. Декларація з ПДВ за грудень: обсяг постачання (база оподаткування) становить 2 400 000 грн.
3. Фінансова звітність за 2024 рік: у рядку 2000 «Чистий дохід від реалізації продукції» відображається сума за методом завершеності, що включає повну вартість контракту за грудень.
4. Форма № 1-КБ за грудень: у рядку 01 зазначається сума 1 800 000 грн (обсяг робіт власними силами без ПДВ та без врахування 600 000 грн субпідряду).
5. Захист показників: у примітках до річної фінансової звітності детально розписується сума субпідряду (0,6 млн грн) та механізм формування розбіжностей між даними форми № 1-КБ та фінансовим доходом.

Чекліст бухгалтера перед поданням звітності (10 контрольних точок)

1. Перевірити відповідність обраної форми фінансового звіту (1-м, 2-м чи 1-мс, 2-мс) актуальним критеріям категорії підприємства.
2. Звірити показник рядка 2000 фінансової звітності з декларацією з податку на прибуток та річною базою оподаткування ПДВ. За наявності розбіжностей перевірити наявність внутрішніх розрахунків.
3. Скласти та зафіксувати письмові примітки до фінансової звітності з обґрунтуванням розбіжностей між бухгалтерським доходом і базою ПДВ.
4. Перевірити успішність прийняття фінансового звіту через електронні канали зв'язку як Держстатом, так і ДПС (наявність двох квитанцій № 2).
5. Перевірити відповідність бази оподаткування в деклараціях з ПДВ за рік сумі виписаних та зареєстрованих податкових накладних; упевнитися у відсутності незареєстрованих накладних.
6. Зіставити показники рядка 01 декларації з податку на прибуток із сумою рядків 2290 та 2295 фінансового звіту з урахуванням визначених податкових різниць.
7. Перевірити коректність заповнення додатків до декларації з податку на прибуток (зокрема, додатка АМ щодо амортизації основних засобів).
8. Перевірити своєчасність подання форми № 1-КБ (до 15-го числа щомісяця) та виключення з неї сум ПДВ і витрат на субпідрядників.
9. Упевнитися, що для подання форми № 1-КБ використано бланки та формати, актуальні для 2026 року.
10. Визначити обов'язковість застосування податкових різниць. Якщо обіг малого підприємства за минулий рік перевищив 40 млн грн, застосування податкових різниць та заповнення відповідних додатків є примусовим.

Системний аналіз даних перед відправкою забезпечує відповідність звітів єдиній економічній логіці підприємства та мінімізує ризики отримання штрафних санкцій.