Звітність про контрольовані операції до 1 жовтня: ключові зміни та ризики

У 2025 році правила трансфертного ціноутворення зазнають суттєвих змін, і бізнесу потрібно уважно стежити за новими вимогами. У статті розглянуто ключові новації: оновлений перелік контрольованих юрисдикцій, підвищені штрафи, нові критерії пов’язаності та особливості подання звітності CbCR. Які операції визнаватимуться контрольованими та як уникнути фінансових ризиків – дізнайтеся з матеріалу.

 

Основні зміни в законодавстві про ТЦУ

У 2025 році контроль за трансфертним ціноутворенням (далі – ТЦУ) стає ще більш системним: податкові органи розширюють практику аудитів, а бізнесу важливо заздалегідь подбати про якість звітності, щоб уникнути непередбачуваних наслідків. Українські компанії, що мають операції з пов’язаними особами чи контрагентами з «ризикових» юрисдикцій, зобов’язані дотримуватися принципу «витягнутої руки» та доводити ринковість своїх цін. Порушення цих правил може обійтися бізнесу у суттєві штрафи та податкові донарахування.

Законодавча база у сфері ТЦУ встановлює чіткі вимоги: від подання звіту про контрольовані операції до підготовки повної документації для підтвердження рівня цін.

Зокрема, з 1 січня 2025 року Кабінет Міністрів України значно скоротив перелік країн, операції з резидентами яких визнаються контрольованими: із 78 до 46 держав і територій. Зі списку вилучені держави, з якими Україна має ефективні угоди про уникнення подвійного оподаткування – серед них Кіпр, Ірландія, Молдова, Об’єднані Арабські Емірати.

Поріг частки володіння корпоративними правами підвищено з 20% до 25% у ланцюгу власності незалежно від результату добутку відсотків. Введено новий критерій «економічної пов’язаності»: якщо операції з нерезидентом

• більше або дорівнюють 75% доходів або витрат з усіма нерезидентами,

або

• більше або дорівнюють 50% доходів/витрат загалом – така особа визнається пов’язаною.

Тепер операції не визнаються контрольованими, якщо нерезидент – юридична форма перелічена у відповідному списку та країна реєстрації має міжнародну угоду про обмін податковою інформацією, і надано свідоцтво про податкове резидентство до 1 жовтня.

 

Вимоги до звітності CbCR та документації

У 2025 році вимога подавати CbCR поширюється на ВСІ українські компанії – члени міжнародних груп, а не лише на материнські компанії. Особливу увагу повинні приділяти звітам ті учасники, материнська компанія яких зареєстрована в юрисдикції без обміну CbCR з Україною (наприклад – США).

З 25 березня 2025 року штраф за неподання повідомлення про участь у міжнародних групах збільшено до 100 прожиткових мінімумів (було 50), а за несвоєчасне подання – зменшено до 50 мінімумів (було 100). За несвоєчасне декларування контрольованих операцій – штраф у розмірі 1 прожиткового мінімуму за кожен день затримки, але загалом не більше 300 мінімумів або 0,5% від суми неподаних операцій, – застосовується менша з цих величин.

У 2025 році податкова очікує не просто заповнені таблиці, а обґрунтовану економічну позицію: ланцюги створення вартості, функції, ризики, активи – усе повинно мати чітке пояснення в документації.

 

Критерії та умови визнання операцій контрольованими

Обов’язок подавати звіт про контрольовані операції визначається за двома критеріями – суб’єктним (хто саме є платником) та об’єктним (які операції підпадають під контроль).

Звіт про контрольовані операції у 2025 році подає платник податку на прибуток, якщо: він є резидентом України, має дохід понад 150 млн грн та операції з одним нерезидентом понад 10 млн грн. Обидва фінансові критерії мають виконуватися одночасно

Під податковим контролем перебувають переважно транскордонні операції. Контрольованими у 2025 році визнаються операції з пов’язаними особами-нерезидентами, з нерезидентами із переліку низькоподаткових юрисдикцій, з «ризиковими» формами організації, а також між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні. Окремо – операції з комісіонерами-нерезидентами.

До звіту про контрольовані операції у 2025 році включаються всі господарські дії, що відповідають установленим критеріям. Це:

• купівля чи продаж товарів і послуг;

• передача нематеріальних активів;

• фінансування у формі кредитів, позик чи роялті;

• агентські та дистриб’юторські договори;

• ліцензійні угоди;

• операції через комісіонерів.

Не зобов’язані подавати звіт ті платники, які не виконують одночасно обидва фінансові критерії. Також звільняються компанії, що працюють виключно з резидентами України, або ті, що мають підтвердження резидентства нерезидентів з країнами з угодою про уникнення подвійного оподаткування. Проте навіть у таких випадках податкова може вимагати пояснення чи документацію.

 

Система штрафів та фінансових санкцій

За порушення вимог щодо подання звіту про контрольовані операції передбачено значні фінансові санкції. Неподання звіту коштуватиме компанії 300 прожиткових мінімумів – понад 908 тисяч гривень. Прострочення карається одним мінімумом за день, але не більше тієї ж суми. Якщо ж у звіті не буде відображено всі операції – штраф становить 1% від незадекларованої суми, але обмежений верхньою межею.

За неподання повідомлення про участь у міжнародній групі компаній штраф – 100 прожиткових мінімумів, понад 302 тисячі гривень. Якщо документ не подано навіть через 30 днів після граничного строку, накладається додаткове стягнення – п’ять мінімумів за день, але не більше 300 мінімумів.

За ненадання документації з ТЦУ передбачено штраф у розмірі 3% від суми контрольованих операцій, але не більше 200 мінімумів. Несвоєчасне подання документації коштуватиме два мінімальні прожиткові за кожен день затримки, але також не більше 200 мінімумів. Додатково, за недотримання принципу «витягнутої руки» нараховуються податкові зобов’язання.

 

Особливості застосування під час воєнного стану

У період воєнного стану штрафи не застосовуються, якщо компанія має документальне підтвердження неможливості подати звіт. Але відстрочка не безмежна – документи слід подати протягом шести місяців після завершення воєнного стану.

У 2025 році податкові органи очікують від бізнесу повної прозорості та якісної документації.

Звіти подають не лише материнські, а й усі українські компанії міжнародних груп.

Невиконання правил ТЦУ може коштувати компанії мільйони гривень та створити ризики донарахувань.

 

Читайте більше:

Звіт про КІК: інструкція із подання та заповнення

Скорочений Звіт про КІК: інструкція із подання та заповнення

Пастка у звіті КІК: який курс євро обрати, щоб уникнути претензій податкової